«Зараз вони, як більшість пернатих, відлітають на південь. Однак, на відміну від тих же журавлів, чи інших перелітних, вони роблять дорогою багато зупинок, тому вважаються кочуючим видом. Ужгородська річка є для них місцем літньо-осінньої кочівлі. Вже з настанням перших справжніх холодів вони вирушать далі по річці у Дунай у Грецію, Болгарію...», – каже орнітолог Людвіг Потіш. З десяток чапель зараз осіло на мілководних місцях закарпатської Латориці.

Окрім погодніх умов, термін перебування цих птахів на нашій річці залежить і від їх можливості отримувати достатньо харчу. Орнітолог зауважує, що вони і заселяють з року в рік саме Уж через його мілководдя – тут легко добувається риба та амфібії – основний їхній корм.

Малі білі чаплі – справжні кочівники – транспортують туди-сюди навіть нашою водоймою. «Їх тут щодня різна кількість – одного разу нарахував дванадцять особин, потім – чотири, а відтак – одну. Кочують у пошуках місцевості на Ужі, де найбільше харчу».

Чи кочуватимуть в Ужгороді ще якісь види пернатих, яких щодня у місті не побачиш, наразі не відомо. Минулих років, як зауважує Людвіг Потіш, на нашій річці оселялися чернь чубата  та чернь чорноголова – водоплавні птахи родини качкових. Чи мігруватимуть вони нашою водоймою цьогоріч – залишається чекати.

Теги: чаплі, чернь

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати