«Протягом року ми переймалися не тільки відновленням вкрай занедбаного господарства. Ми творили науку і розширювали наші освітні можливості. Із гордістю кажемо, що Ужгородський національний університет, згідно з останніми даними міжнародної наукометричної бази даних Scopus, піднявся з 10-го на 5-е місце серед провідних наукових центрів України», — так було написано в доповіді ректора УжНУ проф. Ващука, яка розміщена на офіційному сайті УжНУ, яка вказує , що УжНУ посів 5 місце в рейтингу Scopus.
А ось так виглядає рейтинг вищих навчальних закладів України за показниками наукометричної бази Scopus з офіційного джерела станом на 26 червня 2013 року.
|
1.Київський національний університет імені Тараса Шевченка в т.ч. Кримська астрофізична обсерваторія |
10947789 |
408076271 |
6438 |
|
2.Харківський національний університет ім. В. Н. Каразіна |
6072 |
22974 |
47 |
|
3.Львівський національний університет імені Івана Франка |
4304 |
16277 |
39 |
|
4.Одеський національний університет ім. І. І. Мечникова |
2252 |
7800 |
37 |
|
5.Національний технічний університет України «Київский політехнічний інститут» |
3961 |
6597 |
32 |
|
6.Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича |
1685 |
4645 |
31 |
|
7.Донецький національний медичний університет імені Максима Горького |
857 |
3492 |
30 |
|
8.Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара |
2424 |
5524 |
28 |
|
9.Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут» |
1697 |
4235 |
28 |
|
10.Ужгородський національний університет |
1357 |
4184 |
25 |
В офіційних документах — УжНУ на 10 сходинці, - повідомляє Week-ua.net в інформації під заголовком "Ректора УжНУ зловили на брехні".
І справді, як повідомила 28 серпня "Українська правда", останнє оновлення рейтингу мало місце 26 червня 2013 року.
Ті ж самі дані містяться на сайті Освіта.ua.
Тобто, ніяких покращень в рейтингу УжНУ в порівнянні з 2012 роком не відбулося.
Scopus - реферативна база даних та наукометрична платформа. Станом на липень 2012 року вона містить понад 49,3 млн реферативних записів. У тому числі у базі даних проіндексовано 19 тисяч назв наукових журналів 5 тисяч видавництв, 340 книжкових серій та 4,9 млн праць конференцій.
Scopus показує цитованість наукових робіт у виданнях, опублікованих після 1996 року. Тобто у Scopus підраховується кількість посилань на всі проіндексовані ресурси, але лише у ресурсах, опублікованих після 1996 року.
На відміну від Web of Science, у Scopus не використовується поняття імпакт-факторів, замість нього журнали Scopus отримують публічно доступний індекс SJR.
"Scopus" є одним з головних джерел отримання наукометричних даних для проведення оціночних досліджень на державному або корпоративному рівні.
Дані "Scopus", окрім іншого, використовуються при складанні деяких рейтингів провідних університетів світу. Наприклад, Times Higher Education або QS World University Rankings.