Протягом 1 півріччя поточного року силами двох інспекцій зі штатом 28 чоловік на більш ніж 25 тисячах підприємств області, де зайнято понад 228 тисяч працюючих, проведено 2093 обстеження, з яких 30 комплексних; виявлено майже 25,5 тисяч порушень нормативно-законодавчих актів; призупинено експлуатацію 2322 об’єктів та робіт, накладено 1053 адміністративних штрафи, 567 з яких – на перших керівників.
- Проте, скільки б не йшлося про справні цифри звітності з наглядової роботи, - наголосив Михайло Саварин, - позитивне враження від нашої діяльності складається тільки тоді, коли кількість працівників, що втратили на робочому місці здоров’я, а то й життя, не зростає, а послідовно зменшується.
Цьогоріч же, на жаль, як загальний травматизм на виробництві (травмовано 50 осіб проти 44 у 2006-ому), так і смертельний ( зареєстровано 9 випадків проти 3 у 2006-ому) зросли кожен на 6 пунктів. Найбільша кількість нещасних випадків допущена в соціально-культурній сфері (8 в т.ч. 1 смертельний), у деревообробній галузі (8), у будівництві та виготовленні будматеріалів й на автотранспорті (по 6 в т. ч. по 3 смертельні). Серед адміністративних одиниць регіону у “передовиках” по травматизму залишаються Ужгород (12, в т.ч. 2 смертельні), Мукачево (6, в т.ч. 2 смертельні) та Рахівський район (5, в т. ч. 2 смертельні).
Така статистика утверджує керівництво теруправління в думці, що державний інспектор поки що не “ставить на місце” роботодавця, коли йдеться про гарантії безпечних умов праці співгромадян, передбачені Конституцією держави. І вже другорядним видається факт: якщо рівень травматизму в Україні за класифікацією Міжнародної організації праці сьогодні визначається як “допустимий”, то у Закарпатті цей показник тримається на рівні “задовільний”. А також аналіз подій, що призвели до випадків зі смертельними наслідками та їх причин ( серед яких 5 сталися внаслідок порушення водіями правил дорожнього руху за дорожньо-транспортних пригод; по одному через надзвичайну техногенну катастрофу – зсув, обрушення предметів, падіння з висоти). Можливість реального впливу на ситуацію державного інспектора з охорони праці за таких обставин при бажанні легко як довести, так і спростувати.
Прискіпливому аналізу на засіданні ради було піддано роботу тих інспекторів, які не готуються до перевірок, не підвищують свій кваліфікаційний рівень шляхом опрацювання чинного законодавства, не цікавляться подальшою долею винесених приписів. Інакше кажучи, ігнорують основний принцип, за яким повинен діяти працівник контролюючої структури: виявлення порушень, заборона, штраф, прокурор... Більшу увагу рекомендовано звертати на ефективність відряджень, аналіз звітів аж до не підписання їх керівництвом у випадку неякісно проведеної перевірки та поверхово підготовленого припису.
- Сьогодні немає важливішого питання, ніж посилення комплексного управління охороною праці, - констатував Михайло Саварин. - А це означає кардинальну зміну ставлення до відомчого нагляду, а не підміну його чи перебирання на себе його функцій. Служби охорони праці безпосередньо на підприємствах повинні очолювати кращі із кращих, бо йдеться про здоров’я та життя людей. І позитивні надбання в цій царині повинні активно поширюватись, а негативні прояви – піддаватися гострій критиці.
У підсумку засідання було визначено пріоритетні напрямки в роботі територіального управління на друге півріччя поточного року. Серед них – посилення державного нагляду в галузях, які допустили зростання виробничого травматизму; за виконанням заходів з промислової безпеки на Солотвинському солеруднику; за дотриманням встановленого порядку надання надр в користування.
Віра Туряниця, керівник прес-служби ТУ Держгірпромнагляду по Закарпатській області
25 липня 2007р.
Теги: