У видавництві «Ґражда» побачило світ дослідження «Кошицька та Ужгородська катедри»

У видавництві «Ґражда» побачила світ спільна праця Петера Зубка (Словаччина) та Михайла Приймича (Україна) «Кошицька та Ужгородська катедри» українською, словацькою та англійською мовами (у книжковому та буклетному варіантах).

У видавництві «Ґражда» побачило світ дослідження «Кошицька та Ужгородська катедри»

Видання здійснене в рамках однойменного проекту, що реалізовувався за фінансової підтримки Європейського Союзу (Програма прикордонного співробітництва ЄІСП Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна). У процесі підготовки праці до друку доклали чимало зусиль як редактори і перекладачі Ярослав Джоґаник, Михайло Приймич, Артур Бубневич, Михайло Сирохман, Світлана Мегела, Наталія Ребрик. Дизайн видання розробила Корнелія Коляджин.

Історія Ужгорода та Кошиць тісно пов’язана з найдавніших часів. Це стосується не тільки економічних та політичних зв’язків, але також релігійних і культурних взаємовпливів. Територіальна близькість міст зумовила багато спільного в історії Хрестовоздвиженського катедрального собору в Ужгороді та Катедрального собору св. Єлизавети в Кошицях, незважаючи на те, що ці будови мають помітну різницю в часі заснування. Проте є всі підстави говорити про значну роль Кошиць у розвитку мистецтва та культури не тільки на землях колишньої жупи Унг, але й на землях комітату Берег.

Спорудження Кошицького храму св. Єлизавети зумовило значний вплив готики на територію сучасного Закарпаття уже в епоху середньовіччя. За твердженнями відомого закарпатського мистецтвознавця Володимира Залозецького, низка мистецьких ознак, притаманних нинішній Катедрі св. Єлизавети, знайшла своє продовження в готичних спорудах сучасної північно-західної частини Закарпаття. Зокрема, форми, притаманні різьбленню порталів катедри у Кошицях, помітні на південному порталі храму в Берегові. Зважаючи на цей вплив, можемо припустити, що готична споруда, яка була збудована в XV ст. в Ужгородському замку, також могла мати ознаки готичної школи Кошиць.

Сучасні споруди катедрального собору та єпископської резиденції в Ужгороді, починаючи із часу їх зведення, були тісно пов’язані з історичними подіями, які мали безпосередній зв’язок з історією Кошиць. Маємо на увазі повстання під проводом Імре Текелі, учасники якого в 1679 р. з боями здобули Ужгород і вигнали орден єзуїтів з міста. Незабаром, у 1682 р., повсталі здобули Кошиці, які на деякий час стали столицею територій, підпорядкованих Імре Текелі. Тут повторилася історія з вигнанням ордену єзуїтів та францисканів, а Кошицький храм був відібраний від католиків і переданий протестантам. Проте фортуна відвернулася від Текелі, ряд невдач та здобуття австрійськими військами у 1685 р. його столиці Кошиць зумовило подальшу капітуляцію й інших міст,  зокрема Ужгорода.

За свідченням історика Петра Сови, у помсту за поразку від австрійських військ, комендант ужгородської фортеці, протестант Ференц Ґаламбош розгромив усе місто і, особливо, твердиню католицизму – єзуїську колегію, яка була споруджена 1646 р. Руйнація мала бути  значною, бо колегія змогла відновити  свою діяльність тільки в 1694 р. Таким чином, бачимо, що історичні події обох міст тісно переплетені між собою.

Взаємозв’язки між містами зауважуємо уже з XVІІІ ст., коли почалася антигабзбурзька війна під проводом Ференца ІІ Ракоці (1703-1711). Це повстання було активно підтримане північно-східними землями тодішнього Угорського королівства. Серед магнатів, які надавали активну підтримку князю, був його близький друг і однодумець Міклош Берчені. Після вимирання роду Другетів за чоловічою лінією, Берчені у 1694 році успадкував Ужгородський замок, перетворивши його у справжній графський осідок. Зважаючи на те, що граф Берчені разом з князем Ракоці не прийняв капітуляцію, він був змушений емігрувати, а згодом на чужині помер. Тільки 29 жовтня 1906 року його тлінні останки разом з останками Ференца ІІ Ракоці були перепоховані у крипті Кошицької катедри св. Єлизавети. Це поховання володаря Ужгорода в крипті Кошицького храму є особливим свідченням тісних історичних зв’язків Ужгорода i Кошиць.

Про тривкі культурно-історичні контакти між Ужгородом як центром Мукачівської греко-католицької єпархії та Кошицями свідчить копія чудотворної ікони Богородиці Маріяповчанської, яка вміщена у верхній частині неоготичного вівтаря “Пресвятої Богородиці” катедри св. Єлизавети. Вважається, що це одна з трьох копій святині Мукачівської єпархії, які були виконані невідомим кошицьким іконописцем. Одна з них передана до церкви у Марія-Повчі, інша залишилася у Кошицях, а доля третьої поки що не відома. Проте в одній з каплиць Ужгородського катедрального собору в 1904 р. з великої шани до цього чудотворного образу було влаштовано каплицю Маріяповчанської Богородиці.

Кошиці як місто з досить розвинутим цеховим ремеслом мали значний вплив на містечка тогочасної північно-східної частини Угорщини протягом усього XVІІІ ст. Цікавим прикладом такого впливу є роботи, пов’язані з перенесенням єпископського осідку мукачівських греко-католицьких владик з Мукачева до Ужгорода. Так, владика Андрій Бачинський за сприяння імператриці Марії-Терезії, отримавши під резиденцію і катедральний собор єзуїтський костел та монастир, мусив провести зміни у храмі, які б відповідали потребам Візантійської літургії. Для цього владика уклав з Франциском Фехом договір про виконання іконостаса та різьбленого оздоблення. За цим договором різьбяр мав працювати виключно з висушеною і якісною деревиною. Перший етап робіт передбачалося завершити через рік після підписання договору, щоб дати можливість виконувати живописні роботи. Завдяки праці майстра з Кошиць в Ужгороді постав чудовий зразок австрійського рококо, що проявилося у високопрофесійному оздобленні іконостаса, єпископської катедри та амвону. Останні два твори було виконано за проектами, які підписано Йоганном Фехом, вірогідно, братом Франциска.

На сьогодні потребує ще ретельного дослідження знайдений під пізнішими записами бароковий живопис склепіння святилища храму.

Навіть розписи початку ХХ ст. “Апофеоз життя Ференца ІІ Ракоці” вказують на тісні зв’язки між Ужгородською та Кошицькою катедрами. Живописна композиція, яка відображає саму подію перенесення останків князя та його близьких, серед інших важливих гостей представляє постать одного з визначних культурно-релігійних діячів Закарпаття – єпископа мукачівського Юлія Фірцака. 

На сьогодні процес реставрації, який відбувається в Ужгородському катедральному соборі, дає надію на нові відкриття, й, імовірно, що залишки пізньобарокового малярства можуть належати художнику, який мав стосунок до Кошиць як до одного з найбільших культурних центрів північно-східної частини колишнього Угорського королівства.

25 липня 2013р.

Теги: катедра, Приймич

Коментарі

НОВИНИ: Культура

16:09
У п'ятницю в Ужгороді благодійно покажуть "Маріупольську драму"
20:59
/ 1
100-річчя українського письменника Юрія Мейгеша в Ужгороді відзначили літературною зустріччю
16:23
Єдність у розмаїтті: Закарпатський народний хор запрошує на нову концертну програму
22:54
/ 1
В Ужгороді відкрилася виставка живопису Антона Ковача "Подорожі"
17:48
Сьогодні розпочався прийом творів на VІI Всеукраїнський конкурс малої прози імені Івана Чендея
18:32
Закарпатська філармонія запрошує на концерт The Bells of Christmas
14:21
У Закарпатській філармонії відбувся Великий Різдвяний концерт
13:28
/ 3
В ужгородському скансені відкрили виставку двох одеських художниць різних поколінь
19:31
/ 2
Ще 57 закарпатських об’єктів культурної спадщини з Закарпаття занесли до Держреєстру нерухомих пам’яток України
15:53
/ 2
Цикл різдвяно-новорічних свят Закарпатський народний хор завершить виступом на благодійному різдвяному концерті
16:28
В Ужгороді відбулася культурно-мистецька акція "Коляди у старому селі"
17:37
До Ужгорода на традиційні "Коляди у старому селі" з'їдуться колядницькі гурти й бетлегеми з усього Закарпаття
17:29
В антології "Наша Перша світова" представлено і Закарпаття
23:08
Перший український роман про Закарпаття
22:42
/ 1
В Ужгороді відбулася благодійна колядницька хода
14:31
/ 2
Василь Вовчок у Києві презентував свою виставку живопису "Пленерні етюди"
11:29
/ 3
Закарпатський народний хор повернувся із гастрольного туру Європою
01:08
/ 1
В ужгородському скансені на "Різдвяному вернісажі" представили свою творчість майстри народного мистецтва Закарпаття
00:31
У галереї "Ужгород" відкрилася традиційна "Різдвяна виставка" закарпатських художників
00:33
У четвер-п'ятницю в Ужгороді відкриються відразу 4 мистецькі виставки
17:24
В Ужгороді анонсували прем'єру нової вистави обласного театру в Хусті "MAVKA лісова"
11:21
Закарпатець Андрій Любка став переможцем премії імені Джозефа Конрада-Коженьовського
00:41
В Ужгороді письменник Олександр Гаврош презентував книгу "Фортель і Мімі"
23:08
До Дня української хустки ужгородський скансен репрезентував виставку хусток з власної колекції
05:47
В ужгородському скансені відкрилася виставка-конкурс малюнків вихованців мистецьких шкіл Закарпаття "До нас іде Миколай"
» Всі новини