У польській Ждині відбулася 31-а «Лемківська ватра» (ФОТО)

На урочистому відкритті цього оригінального фестивалю виступили високі представники уряду Польщі, Малопольського та Нижньосілезького воєводств, Посольства України у Варшаві, Греко-католицької  та Православної церков тощо. Були зачитані листи учасникам фестивалю від президентів Польщі Б. Квашнєвського та України – В. Януковича. Зворушливим був виступ Генерального консула України у Пряшеві Ольги Бенч –  прекрасною лемківською говіркою (її батьки – переселенці в Україну саме з цього краю). Було й кілька офіційних делегацій, між ними й делегація Союзу русинів-українців Словаччини, очолювана головою Центральної Ради Петром Соколом. 

Хвилиною мовчання учасники вшанували пам’ять співзасновника „Лемківської ватри”, учасника всіх її  тридцятьох річників та головного редактора журналу „Ватра” – Петра Шафрана (1929 -2013).

В одинадцятьох концертах цього фестивалю виступив 31 ансамбль (деякі і по 2-3 рази): 13 із Польщі, 12 – з України, по три –зі Словаччини та Сербії. Та ще чотири індивідуальні співаки та співачки.

Важко сказати, хто з них був найліпшим, бо всі були добрі. З тих, яких побачив я (а бачив я далеко не всі концерти, бо хотілось брати участь і в інших супровідних акціях, поговорити з друзями, посмакувати лемківські страви та й пива випити) мені найбільше сподобались:  Козаки з Поділля з Хмельницького, Бескид і Любисток  із Івано-Франківська, Гречні фраїри з Монастириська, Яворина з Дрогобича та постійна учасниця „Ватри” – Лемковина зі Львова.

З ансамблів Польщі учасників найбільш потішили: Дикі бджоли та Горицвіти – Комплексу шкіл з українською мовою навчання ім. Б.-І. Антонича з Лігниці, Зоря, Терточка та Ручай з Горлиць, Аркан з Перемишля та інші.

Три руські колективи прибули на „Лемківську ватру” із Сербії: Жатва з Коцура, Чоловіча співацька група з Нового Саду та Квартет з Руського Керестура. Це – нащадки тих русинів, які 260 років тому переселилися у сербську Воєводину з Пряшівщини („Горниці”) і досі зберігають свій національнийй ідентитет, мову та традиційну культуру. Повертаючись в неділю увечері додому колективи з Сербії зупинилися в селі Курів Бардіївського округу, де разом з місцевим колективом „Курівчан” дали імпровізований стихійний концерт, який перетворився у демонстрацію взаємної дружби та побратимства.

Фольклор русинів-українців Словаччини на „Лемківській ватрі” представляли: Старичанка зі Снини , Розмарія з Пряшева та Русинія з Гуменного. Саме вони у публіки здобули найбільше оплесків. Успішним був виступ співачки Марії Юрчишин з с. Ряшів Бардіївського округу.

Молоді найбільше подобались ансамблі сучасної музики, які вже назвами підкреслювали свою модерність : Luiku з Києва, Larz Reller Band з Одеси, Lemko-tauer  із Стшелець Краєньських  чи Aksel Demay з Громадки. Вони у вечірніх програмах своєю темпераментною музикою й співом схопили молоду публіку до танцю відразу біля сцени.

Та „Лемківська ватра” не обмежувалася лише концертами. З нею був пов’язаний цілий ряд супровідних заходів: літургії в православній церкві та біля греко-католицької каплиці під відкритим небом, панахида за жертвами акції „Вісла”, виставка фотографій і документів про руйнування церков на Холмщині та Підляші 1938 року, виставка про ідентичність найвизначнішого лемківського маляра Епіфанія Дровняка (Никіфора), виставка картин сучасного лемківського маляра Штефана Телепа, показ найновіших фільмів про Лемківщину, Лемківська спартакіада, змагання в різані дров, перетягуванні рук, коплінні сіна і навіть у доїнні корів.

Була і презентація найновіших видань з лемківською тематикою, між ними трьох книжок найвизначнішого лемківського фольклориста та літературознавця Ореста Зілинського (1923-1976), виданих Національною академією наук  України в Києві 2013 року.

У наметах, кіосках і на прилавках можна було купити картини художників, ікони, твори декоративного мистецтва, книги, газети, журнали, аудіо та відеокасети, сорочки-вишиванки, рушники, блузки, суконки. Ясна річ, було і чимало сучасного товару.

Переважна більшість учасників ночувала у палатках, автобусах та автомашинах – тут же на Ватряному полі, де до пізної ночі було чути спів, музику і сміх молодих людей, які зібралися тут – на землі свої предків – не лише з різних куточків Польщі, але й з України, Західної Європи, США та Канади. А було їх кілька тисяч. Приїхали, аби подихати свіжим гірським повітрям, поспілкуватися рідною лемківською говіркою, заспівати відомі їм з дитинства пісні, але й навчитися сучасні та набрати нових сил для праці на ниві збереження лемківських традицій.

Біля одної з палаток я зустрів свого давнього друга—підприємця і громадського діяча Володимира Шуркала, який щороку приїжджає на „Лемківську ватру”з України. „Я народився вже в Україні, але мої батьки були переселені туди з недалеко села Радоцини, давно зрівняного з землею. Немає там жодного будинку; лише цвинтар залишився, який ми щороку їздимо впорядковувати – говорив він, показуючи низку старовинних фотографій із довоєнної Радоцини. – Я живу в Пустомитах біля Львова, на вулиці Радоцинській, майже повністю заселеній вихідцями з цього села і їх нащадками.  Я вже поставив на Радоцинській вулиці кілька кам’яних пам’ятників, а нині збираюся побудувати там  точну копію дерев’яної церкви рідного села моїх батьків. Нехай бодай там в Україні залишиться пам’ятка для потомків на Лемківщину  - батьківщину моїх предків, яку і я вважаю своєю батьківщиною”.

З репродуктора залунала пісня Цне мі ся за тобов, моя Лемківщино. І ми обоє поспішили в амфітеатр; Володя, утираючи сльози, а я, роздумуючи про велику притягальну силу фестивалю, названого „Лемківська ватра”.

Микола Мушинка. Фото Миколи та Магди Мушинка

На урочистому в відкритті Лемківськіої ватри

На „Лемківській ватрі” зустрілися й давні друзі: Микола Мушинка та мер м. Свидник  Ян Голодняк. Знімка на пам’ять

„Жатва” із Коцура (Сербія) показала „старосвітські” танці русинів Воєводини

Чоловіча співацька група із Нового Саду полонила глядачів народними й авторськими піснями русинів Воєводини

М. Мушинка представляє слухачам ним упорядкований двотомник „Вибраних праць з фольклористики” О. Зілинського

Частина учасників презентації щойно виданих книжок Ореста Зілинського

Співацька група ансамблю Розмарія із Пряшева

Керівник ансамблю Кичера із Ліґниці Юрко Старинський із своїм однорічним сином на літургії під відкритим небом

Літургія на лоні лемківської природи

Старичанка із Снини

Аркан у виконанні Ластівочки  з Пшемкова

Поряд зі сценою можна було посмакувати на типових лемківських стравах

Частина глядачів „Лемківської ватри”

Козаки Поділля готуються до виступу

Теги: лемки, Ждиня, ватра

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати