Ця церква Святого Миколи Чудотворця збудована ще в 15 столітті. Її унікальність в тому, що дубові бруси кріпляться без жодного цвяха. Та наприкінці дев'яностих років святиня почала руйнуватися. Прогнив дах - дощ розмив старовинні фрески.
- Іконостас у 80-ті роки був забраний на реставрацію, і десь відвезли його в Ермітаж, у Ленінград, і так остався.
Грошей на реконструкцію у місцевому бюджеті тоді не вистачало. Власними силами селяни звели підпірну стінку із каменю, щоб не осипався схил, на якому стоїть церква. Та для збереження дерев'яного храму цього замало. Бруси гниють, церква осідає і хилиться.
- Бачите, як вона від влажності, дощу починає сиріти - це треба підняти хотя би на сантиметрів 20, щоб вона була на камнях природніх, або бетон зробити...
Торік у районному бюджеті нарешті знайшлися гроші на реставрацію церкви. Але роботи так і не розпочали. У селі кажуть: цим може займатися лише будівельна фірма, яка має спеціальну ліцензію. В області така одна. Її керівник пояснює: гроші їм виділили лише на папері, а цьогоріч змінилося законодавство.
Володимир Віровбал, керівник реставраційної фірми:
- Можна було подавати декларацію на початок реставраційних робіт, то на сьогоднішній день подано і підготовлено документи на отримання дозволу, оскільки даний об'єкт було занесено, перейшов до 4-5 категорії складності.
Документи фірма подала до державної архітектурної організації, яка надає дозволи, наразі чекає відповіді. Тим часом, дерев'яна церква приваблює все більше туристів.
Микола Ворохта, турист із Одеси:
- Я думаю, таких на Україні немає, а може, в Європі - тим більше, тому що, якщо має більше 600 років, то вдумайтесь - це дерево, дуб не кожен 600 родить.
Туристи так само, як і місцеві мешканці, переймаються, щоб реставраційні роботи таки почали, і унікальну дерев'яну церкву вдалося зберегти для наступних поколінь.