Крім того, нещодавно заснована федерація петанку України базується саме в Ужгороді, а президентом її є журналіст Петро Гойс. І хоча закарпатці зізнаються, що росіяни чи білоруси на голову вищі за класом, перші доволі серйозні успіхи наші петанкісти вже мають.
Є різні версії походження петанку, багато народів приписує собі його винайдення, однак достовірно те, що коріння цієї гри сягає дуже глибоких часів. Французи кажуть, що два закохані в одну дівчину хлопці під час заборони дуелі вирішили нетрадиційним способом з'ясувати, хто достойніший кохання юнки. Начебто вони вперше зіграли в петанк — вибрали мішень і почали кидати камені. Камінь котрого впав до неї ближче, той і переміг. Однак є версія, що грали в схожу гру ще за часів давніх Греції та Риму.
В нашій області в петанк почали грати чотири роки тому. Журналіст Олександр Попович, який згодом став засновником «Першого закарпатського петанк-клубу» привіз із Києва набір шарів і загітував кількох колег спробувати пограти. Багатьом сподобалося. Нині в Ужгороді є близько трьох десятків гравців. Крім того, облаштовані майданчики для гри на стадіоні «Авангард» та в туристичному комплексі «Воєводино».
Грати можна в парі з одним гравцем (дуплет) та двома (триплет). Суть у тому, щоб розміщати власні шари поближче до мішені — так званого кошонету. Гра триває до 13 очок, перемагає та команда, шари якої опиняться найближче до кошонету. Зауважимо, що петанк не вимагає серйозної фізичної підготовки, це гра на влучність, доволі схожа на кьорлінг. До речі, свого часу автор "Гаргантюа і Пантагрюеля" Франсуа Рабле сказав, що "ні ревматизм, ні жодна інша хвороба не може завадити кому-небудь грати в цю гру, вона підходить для будь-якого віку — як для молодих, так і для старих".
Як жоден інший вид спорту, петанк у нас розвивається дуже швидко. Закарпатці вже заявили про себе як в Україні, Росії, Білорусії, так і за кордоном — в Угорщині, Словаччині, Польщі. А в серпні наші краянки Інна та Аліса Гойс, Марія Матяшевич і Юлія Ганусич візьмуть участь у жіночому чемпіонаті Європи, що пройде в турецькій Анкарі.
За кордоном петанк доволі популярний, причому на міжнародних турнірах переможці отримують солідні призові. Є сподівання, що хтось із закарпатців поїде й на чемпіонат світу, що восени відбудеться в Таїланді.
Однак наразі все впирається в гроші: федерація шукає спонсорів, які згодилися б фінансово допомогти гравцям. А от для того, щоб почати грати, багато грошей не потрібно. Єдине, на що доведеться витратитися — набір шарів. Вони бувають різними, можна навіть замовити собі індивідуальні. Щоправда, такі коштуватимуть дорого. Найпростіші ж будуть по кишені кожному.
Якщо хтось зацікавиться цією грою, детальніше з правилами можна ознайомитися на сайтах www.community.livejoumal.com/ ua_petanque та www.petanque-ua.org. Ми ж слідкуватимемо за розвитком закарпатського петанку і, зокрема, за виступом жіночої команди на чемпіонаті Європи в Туреччині.
Ярослав Світлик, "Новини Закарпаття"
23 липня 2007р.
Теги: