13 червня 2013 року суддя Хустського районного Ярослав Сідей прийняв ухвалу, якою відмовив у задоволенні клопотання Хустської міжрайонної прокуратури про застосування щодо Павла Нагірного примусових заходів медичного характеру у вигляді примусового лікування у психіатричному закладі з посиленим наглядом.
На перший погляд все, справді, скидалося на те, що прокуратура хотіла для П.Нагірного хоча б якогось покарання, тоді як рішенням хустського судді він залишився на абсолютній волі. Однак, якщо копнути глибше, то стає зрозумілим, що, насправді, прокуратура разом з адвокатами звинуваченого роблять все можливе, аби Нагірний уник відповідальності, тоді як суддя (що в нашій судовій системі трапляється не так уже й часто) став на захист закону, справедливості та суспільної думки.
Йдеться про те, що, якщо б суддя з Я. Сідей на радість адвокатам Павла Нагірного задовільнив клопотання прокуратури, то їх клієнта відправили б на «відпочинок» в обласну психіатричну лікарню в Берегові щонайменше ще на один рік. У цій історії так вже було: саме в обласній психіатричній лікарні Павло Нагірний одразу після аварії переховувався від перспективи бути ув’язненим в тюремній камері і тамтешні лікарі цьому максимально сприяли. Власне, саме такої перспективи для П.Нагірного замість тюремної камери і цього разу добивалася своїм клопотанням прокуратура, яку в суді представляла прокурор С. Верховська. І, що показово, це клопотання прокуратури з усіх сил в ході судового засідання підтримували адвокати П.Нагірного П. Немеш та В.Попович.
Свого часу Хустська міжрайонна прокуратура в особі прокурора Івана Кайла публічно обіцяла громадськості, що Павло Нагірний буде нести кримінальну відповідальність. Разом з тим подача даного клопотання прокуратурою при наявності в матеріалах справи виписки з обласної психіатричної лікарні по те що, Нагірний – здоровий та адекватний, свідчить, очевидно, про те, що замість чіткого дотримання закону прокуратура стала одним з елементів корупційної системи координат. Ще більше в цьому переконує той факт, що прокуратура заявила, що апелюватиме рішення, що його виніс суддя Я.Сідей. Власне цього, знову ж таки, прагнуть і адвокати П.Нагірного. А ще раніше саме завдяки прокуратурі ця справа потрапила на перегляд до Хуста.
Саме завдяки Хустській прокуратурі на сьогоднішній день П.Нагірному не обрано жодного запобіжного заходу і саме завдяки їй Нагірний одразу ж з лікарняної палати, в якій перебував, начебто, під посиленою охороною, виїхав за кордон і зараз, по суті, відпочиває в Угорщині. Саме завдяки прокуратурі його не було оголошено в розшук. У тому ж разі, якщо апеляційний суд залишить рішення судді Я.Сідея в силі, то Павла Нагірного нарешті можна буде оголосити в розшук, затримати і обрати щодо нього запобіжний захід у вигляді взяття під варту.
Саме цього – справедливого покарання для вбивці – домагаються люди, які не перестають приходити під суди, в яких розглядається ця справа. Їхнє терпіння, очевидно, не безмежне. І відверте знущання над законом і справедливістю, що його зараз демонструють у цій справі ті, хто мав би стояти на їх сторожі, можуть призвести до неочікуваних для влади наслідків, прецедент яких бачимо у Врадіївці на Миколаївщині.
Влада, природно, боїться таких соціальних вибухів. А тому президент Янукович дав вказівку керівникам регіонів і керівникам правоохоронних структур в областях «провести відомчі наради та колегії, розібрати кожен факт правопорушень не тільки з боку міліції, а й з боку чиновників».
Поза будь-яким сумнівом, справа Павла Нагірного – це саме той випадок…
10 липня о 10 годині в Апеляційному суді Закарпатської області (Ужгород; вул. Довженка, 7) відбудеться чергове засідання у справі П.Нагірного.
