Перше запитання, адресоване Михайлу Кополовцю, стосувалося переговорів між "Говерлою" та "Карпатами" про перехід гравця до складу ужгородів.
- Переговори між двома клубами успішно завершилися, тож буквально 20 хвилин тому (розмова відбулася о 13.30) я підписав усі необхідні папери. Відтепер я, щонайменше на найближчий рік, — гравець "Говерли".
Це — орендна угода, адже угода з "Карпатами" у мене буде чинною ще два роки. Якщо все буде добре складатися, сподіваюся, можна буде говорити про викуп контракту. Але в українському футболі все так швидко змінюється, що не зрозуміло, де, що і як. Тому про це говорити зарано.
- Буквально вчора В’ячеслав Грозний зізнався, що дуже на вас розраховує.
- Ці слова настільки авторитетного фахівця є для мене дуже серйозним знаком довіри. Мені приємно, що він так про мене відгукується, тож у свою чергу зроблю все можливе, аби не підвести його, усіма силами доводитиму, що я справді потрібен команді. Також гратиму для вболівальників, яким я ще не все віддав і не все показав.
- Справді, у вашій кар’єрі було всього два клуби, і ось ви повернулися до першого, рідного…
- Якщо чесно ніколи навіть і не думав, що повернуся до "Говерли", адже йшов звідси з перипетіями. Але в "Карпатах" нині склалася така ситуація, що стала для мене нестерпною. Залишитися там я не міг психологічно. Тим паче, клуб залишають усі мої друзі.
Тому, не ображаючи нікого, я себе у цій команді вже не бачив. А на запрошення В’ячеслава Грозного, який запевнив мене, що я йому дуже потрібний, відгукнувся із задоволенням.
- А що за перипетії, під супровід яких ви залишали Ужгород 2007-го?
- Просто в команді були інші люди, клуб не оплатив мені операцію на коліні, а я був молодий. І ось на мене вийшли "Карпати", запропонували вигідний контракт – з умовами в три-чотири рази кращими, ніж тоді ще "Закарпаття".
Загалом, заїлися ми трішки, і я подумав: а чому б мені не перейти? Тим паче, Карпати тоді якраз вийшли у Вищу лігу, тож перехід став для мене кроком уперед, я хотів розвиватися. Вважаю, я тоді зробив усе правильно і не шкодую про це.
Припустімо, якби, при всій повазі, мене позвали б до себе запорізький "Металург" чи, наприклад, "Кривбас", то я би залишився в "Карпатах" на тих умовах, які вони мені пропонували, тому що їхати туди не хочу. А тут – рідне місто, гори, мої вболівальники, друзі, батьки, і тренер, який бачить мене у своїй команді.
- Ті умови, які запропонувала "Говерла", кращі, ніж ті, які пропонували "Карпати"?
- Вони однозначно кращі – не буду приховувати. Але річ не в цьому. Просто коли футболістів-старожилів, у тому числі мене, відправляють на стадіон "Прогрес"… Ну, про що ми можемо розмовляти далі?
Я сім років захищав кольори "Карпат", і, знаєте, залишаючи Львів, я можу сказати: моє серце повністю залишиться у Львові, тому що там я провів найкращі роки своєї кар’єри. Забути все це неможливо.
Мені зі слізьми на очах дуже шкода, що там так зараз поводяться з футболістами. Я розумію, що команда погано грала рік, а потім і другий, але все одно образливо. Повірте, я віддавав себе на 120%. Так, десь щось виходило, десь – ні, але в "Карпатах" я можу спокійно і чесно поглянути у вічі всім. Думаю, мало хто і з уболівальників може мені дорікнути в тому, що я халтурив.
- Під час переговорів між "Говерлою" та "Карпатами" львівський клуб поводився толерантно, йшов на якісь поступки?
- Якщо чесно, думав, що все відбуватиметься швидше, бо переговори тривали близько десяти днів, було багато роботи з паперами між клубами. Але я відразу ж сказав керівництву "Карпат", що не можу залишитися.
Усіх мох друзів відрахували з команди, будується новий колектив: пішов Худоб’як, не буде Ощипка, Голодюка, Ткачука, мабуть, ще хтось поїде. Мені треба відійти від усього цього. Але поки я не прощаюся, адже поки що йду тільки в оренду.
- Чим мав Олександр Севидов якийсь уплив на рішення керівництва з виставленням гравців на трансфер? Чи була у вас із ним якась розмова?
- Думаю, він жодного впливу не мав. А щодо розмови… Він мені сказав так: "Миша, ты можешь остаться, а можешь поехать". Для мене це незадовільна відповідь. До прикладу, Грозний мені сказав чітко: "Миша, ты мне нужен. Решай свои вопросы, а мы во всем пойдем тебе навстречу. Я на тебя рассчитываю".
Ось це – конкретні слова від конкретного тренера. А Севидов сказав, що я можу робити все, що хочу, мовляв, "ты мне не мешаешь". Але я йому не можу дорікнути, бо він не вирішує, хто залишається в команді. От і все.
- "Говерлі" довелося заплатити якісь кошти за вашу оренду?
- Трішечки, так, довелося.
- В’ячеслав Грозний уже озвучив вам найближчі завдання персональні і команді в чемпіонаті?
- Поки що з тренером говорили тільки по моїм документах, були певні нюанси. А так, поки що нічого не знаю, адже не був навіть на жодному тренуванні.