- Вот классический ДОТ с двумя входами, такая конструкция присуща только этому району. Чуть выше одноместный дот, на одного бойца снайпера.
Ці бетонно-арматурні піраміди на річці - теж військовий об'єкт. Його мета - стримати танки та іншу військову техніку. Очевидець, дев'яносто трирічний Василь Іваниш пригадує, лінію Арпада зводили таємно, вона була потужною та оснащеною за останнім словом техніки.
Василь Іваниш, мешканець села Колочава:
- Она була непроходима. Не є тої сили, шоби лінію Арпада мож подолати. - А хто робив? - В основному мадяри.
Укріплення налічувало сотні кілометрів усіляких військових споруд, окопів і траншей. Однак, використати угорсько-німецькій армії усе це так і не вдалося.
Олександр Богданов, краєзнавець:
- Советская армия традиционную тактику суворовскую применила, она совершила обход, то есть они пришли разведчики, посмотрели - все закрыто, нашли, что можно через Верецкий перевал проскочить, и они через Верецкий хребет перешли и зашли в тыл.
Угорські війська відступили, а зведені споруди - підірвали. Їх руйнування продовжила радянська армія. Але місцевим мешканцям частину угорських "припасів" таки вдалося зберегти. Батько Василя Дербака розказував сину, що у селі Колочава, у бункерах залишилися харчі, медикаменти та зброя.
Василь Дербак, екскурсовод музею у селі Колочава:
- Тут було знайдено біля 60 процентів медичних інструментів, які могли бути використані. Мій дідусь привіз додому масивні двері масою біля 400 кілограм, самотужки привіз і встановив на підвальному приміщенні.
Тепер у селі вирішили відновити бункери і відкрили там інтерактивний музей. На вході - німецькі вояки, усередині - рушниці, гранати, передавачі тощо.
У бункерах винахідливі закарпатці навіть готелі відкривають. А дослідники намагаються дізнатися більше про лінію Арпада, аби розкопати невідомі підземні тунелі.