Ужгород: Коли смертельний випадок “не вписується” у затверджений Порядок

"У БУНКЕР Я ЙОГО НЕ ПОСИЛАВ..."

У ТОВ з іноземними інвестиціями “Фімадофф”, що розташувалося в Ужгороді, на вул. Промисловій, з початку травня тривали пусконалагоджувальні роботи цеху з виготовлення деревних гранул для опалення. Не останньою фігурою в процесі виробництва першої партії гранул був і звичайний прибиральник - 29 - річний Богдан Петричко: в обов’язки його входило очищення території цеху від тирси та пилу. Сьогодні, мабуть, не зовсім етично оцінювати ставлення прибиральника до виконання своїх безпосередніх обов’язків, адже про померлих або - добре, або – нічого. Проте історія – надто вже повчальна, і уроки з неї, як це не прикро визнавати, ще є кому виносити.

5 червня, в обідню перерву, коли інші працівники приймали їжу в спеціально облаштованому приміщенні гардеробної, з ними мав перебувати і Петричко. Останнім його бачив бригадир Юрій Цаплук, у якого прибиральник відпросився збігати за цигарками. Як показала експертиза ( в крові потерпілого було виявлено 1,08 проміле алкоголю), “скучив” прибиральник не стільки за куривом, скільки за спиртним. За 10 хвилин до закінчення обідньої перерви чеський інвестор Юрій Фіодор почув крики по допомогу, що доносилися з... бункера глибиною майже 5 метрів. Колеги витягли бідолаху швидко, оперативно викликали й швидку та доставили у лікарню. Але трагедії зарадити, на жаль, не змогли: численні переломи ніг, ребер, травми черепа не залишили жодної надії на життя. 9 червня Богдан Петричко, на утриманні якого до трагедії були донька та дружина, помер у лікарні...

Результати розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком на ТОВ “Фамідофф” підвели комісію, очолювану начальником Державної інспекції охорони праці та промислової безпеки Богданом Дорошем, до безапеляційного висновку стосовно соціальної допомоги гарантованої утриманцям: з виробництвом його пов’язувати немає жодних підстав. І не лише з огляду на те, що , як показала експертиза, потерпілий перебував у легкому стані сп’яніння. Був порушений 14 пункт Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, який передбачає визнавати трагедії пов’язаними з виробництвом лише тоді, коли працівник постраждав під час виконання трудових обов’язків. Прибиральник же Петричко опинився в бункері у час обідньої перерви і з власної на те ініціативи.

...Слова бригадира Цаплука з пояснювальної, що зберігається у справі “ я його у бункер не посилав” красномовне тому підтвердження...

ЩОБ НЕ "ПЛАКАЛИ" ВАШІ ГРОШИКИ

20 червня, в пообідню пору, у СТОВ “Баркасово”, що у Мукачівському районі, сталася ще одна трагедія. 48-річний житель с. Чомонин Бейло Келемен у складі будівельної бригади з чотирьох чоловік виконував роботи з ремонту покрівлі гаража автотракторної техніки. Він сам та бригадир Степан Гого знаходилися на даху, а Ернест Жиго та Віктор Мартон подавали їм шифер знизу. Помітивши пошкодження шиферу нижче по схилу даху, Бейло Келемен, порушуючи вимоги безпечного виконання робіт на покрівлі та нехтуючи особистою безпекою, рушив схилом даху з метою усунути виявлений пролом. Наступивши на шифер між балками, провалився крізь покрівлю і впав з висоти 5,2 метри на заасфальтовану підлогу гаража. Потерпілому лікарями Баркасівської амбулаторії було надано першу медичну допомогу та організовано його негайну відправку до Мукачівської ЦРЛ. Проте дорогою, в машині швидкої допомоги, Бейло Келемен помер.

Єдиною, хоч і слабою, втіхою рідним та близьким у такій ситуації є гарантоване чинним законодавством, а точніше, Законом України “Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату непрацездатності” матеріальне відшкодування. Одноразова допомога родині, що не повинна бути меншою за п’ятирічну заробітну плату потерпілого, і, крім того, не меншою за однорічний його заробіток на кожну особу, яка перебувала у нього на утриманні, виплачується виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування. Проте, отримати її можна - тільки після спеціального розслідування, проведеного у відповідності до Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112.

Що ж показало працеохоронне слідство у наведеній історії? На жаль, те, що випадок цей не можна пов’язати з виробництвом. І не тільки тому, що потерпілий, не будучи пов’язаним із застосуванням алкоголю у виробничому процесі, мав його у своїй крові , згідно з аналізом, аж 3,61 проміле. А головне тому, що розслідуваний комісією випадок взагалі не підпадає під дію згаданого Порядку: потерпілий, як і його колеги, працював у СТОВ ”Баркасово” на умовах цивільно - правової угоди, тоді як чинне законодавство передбачає виключно трудовий договір ( контракт) з роботодавцем.

- Можна скільки завгодно нарікати на правове невігластво безробітних краян, - констатує голова комісії, головний державний інспектор з охорони праці Михайло Чиріпка, - чи на те, що життєві обставини змушують їх - треба ж годувати родини! - погоджуватись на роботу на будь-яких засадах... Нічого з цього не береться до уваги, коли йдеться про матеріальну допомогу при нещасному випадку зі смертельним наслідком на виробництві. І “плакало” тоді відшкодування, покликане хоч трошки пом’якшити удар трагедії для родини...

Тож влаштовуючись на роботу, треба обов’язково пам’ятати не тільки про те, що заробітна плата за відомістю – це ”синиця у жмені” , а у конверті - всього лише “журавель у небі”, а й про юридично грамотне оформлення трудових відносин з роботодавцем. Тільки тоді найманий працівник – у правовій безпеці, а інтереси його захищені бодай по мінімуму.

А МОЖЕ КРАЩЕ ПРИХОВАТИ?

На такий крок трохи не спокусилися в ужгородському ТОВ “Вектор-Вест ЛТД”. Директор підприємства Василь Мицька теж вирішив перекрити дах. Складське приміщення арочного типу висотою 7,5 метрів працівники Юрій Дранчак та Анатолій Малильо перекривали пластиком не тільки без контракту, а й без цивільно-правової угоди. Просто-згідно із усною домовленістю! Причому в ході виконання робіт теж зловживали спиртним. Помітивши таке за Юрієм Дранчаком, директор Василь Мицька відправив його зранку 26 травня з місця роботи ( це вже підстава не визнавати випадок виробничим). Але той повернувся у складське приміщення. А через деякий час напарник Анатолій Малильо побачив його на підлозі з...кривавою раною голови. Надали першу допомогу, покликали людину з транспортом та доправили до міської, а відтак - і до обласної клінічної лікарні. Після операції до свідомості потерпілий так і не прийшов. Помер в реанімації увечері 30 травня.

Тепер спеціальна комісія з розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком з’ясовує, як могло статися, що керівник підприємства Василь Мицька не повідомив про трагедію працеохоронний орган.

- Можливо, вирішив: нема людини, нема контракту, то нема й проблеми, - коментує дивну колізію очільник комісії Олександр Цанько. – А можливо й дійсно не знав, що і куди повідомляти, і, як пояснює, вдовольнився міліцейським розслідуванням. Адже не тільки його підлеглі не вчилися виробничій безпеці, а й сам Василь Мицька, як керівник, охороні праці не навчався... А як би згодилося! Бо ж незнання норм і правил, чинних працеохоронних законів, як і будь-яких інших, ні для кого не може служити випрадовуючим фактором, і, ясна річ – не звільняє від відповідальності...

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати