У листівках також повідомилося, що «так звані «громадські організації, науковці та екологи», лякаючи вас неіснуючими загрозами, стоять на заваді соціально-економічному розвитку села і насправді переслідують власні корисливі інтереси».
Очевидно, мова йшла про громадськість з Форуму екологічного порятунку Закарпаття (більше 20 громадських організацій) і, мінімум три комісії Громадської ради при Закарпатській ОДА (теж близько 30 громадських об´єднань), котрі виступають з принципових позицій прозорості і неухильного дотримання законів бізнесом і владою, у т.ч. — й органами місцевого самоврядування, в питаннях проектування і будівництва малих ГЕС.
На Рахівщині цих принципів не дотримуються. Саме Рахівська районна рада після скандального і вже скасованого судом рішення обласної ради про схему розташування 360 ГЕС на річках Закарпаття у березні 2012 року першою в області приймає своє, не менш одіозне рішення, яким дає зелене світло 5 комерційним фірмам на проектування і будівництво відразу 12 малих ГЕС на річках Рахівщини. Без жодного натяку на відповідність Генеральній схемі планування області чи аналогічному районному документу. Без будь-яких екологічних обстежень чи хоча б економічних обґрунтувань доцільності. А отже — з грубими порушеннями законів щодо об´єктів електроенергетики та ще й на гірських річках.
А 15 квітня 2013 р. за №99 з´являється уже й розпорядження голови Рахівської РДА «Про розроблення детальних панів територій для розміщення малих ГЕС на території району, за межами населених пунктів». У ньому на підставі «звернень» ПП «Комерцконстант» у березні-квітні 2013 року уже лише цьому підприємству (замість колишніх п´яти) «пропонується» розробити детальні плани територій для розміщення 9-ти малих ГЕС на річках і потічках Рахівщини. І всі — дериваційного типу, тобто, коли річку чи потічок запускають у багатокілометрову трубу, залишаючи русло фактично без води.
Як виявилось під час спроби провести громадські слухання 13 червня 2013 року, жителі села Богдан належним чином не були заздалегідь проінформовані про всі ці плани. Навпаки, сільський голова Петро Ференц приховував цю інформацію. Умисно, не порадившись з жителями села, ігноруючи їх прохання, призначив громадські слухання на робочий день о 14.00. Кілька разів сільська рада повідомляла про різний час слухань. Знаючи, окрім іншого, і про релігійне свято у цей день.
Незважаючи на таку деструктивну позицію сільського голови і секретаря ради, які не приховували своєї зацікавленості в «інвесторах» по ГЕС, на громадські слухання до клубу прийшло близько 250 селян. Більшість з них, як виявилося, були налаштовані проголосувати проти ГЕС. Тоді сільським головою П.Ференцом (можливо, не без підказок) був запущений план вихолощення сутності громадських слухань — обговорення і голосування питання. Незважаючи на вимоги і пропозиції селян, не була утворена лічильна комісія, основне питання так і не було поставлене на голосування. У процесі обговорення і виступів дійшло до того. що сільський голова кілька разів буквально виривав мікрофон з рук представника ГО «Екосфера» з м. Ужгород і секретаря Комісії з питань екологічної безпеки Громадської ради при Закарпатській ОДА Оксани Станкевич, намагаючись не дати їй виступити на прохання учасників слухання.
Так звані «громадські слухання» у Богдані,які тривали близько 3,5 годин і пройшли у гострих суперечках та у присутності голови Рахівської РДА Д.Андріюка та трьох міліціянтів,зрештою так ні до чого і не привели. Впродовж майже 40 хвилин Д.Андріюк розповідав про «хорошого інвестора» ПП «Комерцконстант» та відповідав на гострі запитання жителів Богдана. До речі, міліціянти неодноразово намагалися втрутитись у гострі перепалки на громадських слуханнях. Такого, здається, на Закарпатті ще не було.
Зрештою, владно-бізнесовий варіант імітації громадських слухань завершився нічим.