Книжки до страшних казок Гавроша малювалися вночі і "страшним готичним маревом" (ФОТО)

"Малювала їх вночі. Сашко часто дзвонив уночі або писав на Фейсбуці "Як справи?", - розповідає художниця Світлана Фесенко. - Причому, мої страшні гуцули, мольфари і всі інші персонажі захотіли малюватися саме під джаз. Цей містичний світ гуцулів вийшов страшним, готичним маревом. Я би назвала це карпатським блюзом".

Художниця зізнається, що страшні казки удвічі цікавіше ілюструвати.

"Років у 5-6 діти будуть боятися, із задоволенням читаючи цю книгу. Підлітки вже сміятимуться, але розглядати картинки будуть з цікавістю. Коли я малювала, то уявляла насправді свою дочку. Людину вільну, начитану, готичну, субкультурну, яка розуміє вже багато чого. У деяких моментах персонажі в мене вийшли надто сучасні. Особливо, коли малювала чортівню. Я буквально змальовувала героїв з портретів своїх субкультурних друзів. Вони правда про це ще не знають..." - додає художниця Світлана Фесенко.

За сюжетом оповідь йде від автора. Герой їде в мандрівку у гори і з ним трапляється нещастя. В горах, де немає людей, його кусає смертельна гадюка. Він втрачає свідомість і прокидається від того, що біля нього клопочеться старий дід-відлюдник. Коли героєві геть зле, дід розповідає йому казки. У книзі сім моторошних історій про чортів та босоркань, про бісів-гультяїв та зарубаного вояка, і про Яноша Кудлоша, Крікуса-Какуса та ще про багато чого.