Від середини ХІХ століття почала інтенсивно розвиватися промисловість Австро-Угорщини й зросла потреба у багатющих лісових ресурсах Карпат, що тоді належали цій імперії. Щоб доступитися до багатств, імператриця Марія-Терезія доручила побудувати залізницю. Зробити це у горах могли лише добрі спеціалісти. Таких інженерів найняли у гірських регіонах північної Італії. Вони добре зарекомендували себе під час будівництва залізниць, мостів, тунелів, опорних стінок та інших споруд у Альпах.
Зводили залізницю на Рахівщині з 1870-х років, а завершили 15 серпня 1895-го. На тому непростому будівництві працювало 5—10 тисяч італійців та спеціалістів з інших країн Європи. Роботи велися від міста Сигет, що тоді було центром Мараморської жупи (до якої входила й Рахівщина), і до села Ясіня. Можна уявити, яка була ця робота без потужної техніки. Складний гірський рельєф, скельні виходи, швидка течія Тиси та її приток ускладнювали будівництво. Більшість робіт проведено вручну. Досі вражають підпірні прибережні стінки, викладені з тесаного каменю, без цементних розчинів, що за сотню років витримали не один паводок. Також треба було збудувати чисельні мости й тунелі. І все — суворо за графіком та одночасно у кількох місцях. Коли зводили найдовший тунель поблизу перевалу, то, щоб швидше завершити, рити його почали з обох боків. Зустрітися мали глибоко під горами. Італійський інженер скерував роботу двох груп так, щоб вони не розминулися під землею. Але у визначений день вони не зустрілися — і проектант застрелився. А через день зустріч таки відбулася. З незначною похибкою.
Будівництво залізниці стало своєрідним «вікном у цивілізацію». З Рахова почали ходити поїзди до великих міст Європи — Будапешта, Праги, Відня...
Не всі італійці повернулися додому — залишилися тут працювати, оселилися в Карпатах. Їх нащадки можуть пишатися своїми предками, котрі створили собі рукотворний пам’ятник — залізницю.
Перший поїзд на новозведеному мосту в Карпатах. Фоторепродукція автора
Микола Волощук, завідувач лабораторії Карпатського біосферного заповідника, кандидат біологічних наук, "Голос України"
Від автора 2013-12-08 / 14:52:08
В статті інформація про Марію Терезу є помилковою, прошу вибачення. Звісно, в той час імператором Австро-Угорської імперії був Франц Йосиф І. Дякую за змістовні коментарі, які доповнили мною статтю.
Зенка 2013-11-18 / 14:19:26
Цікаво, але до чого тут Марія Терезія? На час спорудження залізниці вона вже давним-давно померла, а імператором був її потомок, імператор Франц-Йосиф.
Анжело 2013-06-13 / 23:29:19
Про епідемію холери під час будівництва залізниці чув. Але про які такі ями-братські могили з вапном у селі Ділове, куда звозили померлих від холери пише Горянка, де вони є? Померлих від холери ховали на цвинтарі.
GGB 2013-05-31 / 18:53:39
Bravo, Nicola! Auguri!
Діловчанин 2013-05-24 / 14:20:42
Кажуть, що Центр Європи у Діловому першими визначили італійські інженери, що будували залізничний міст через Тису. Через пару років після цього вчені з Віденської академії підтвердили розрахунки італійців і у 1887 році було встановлено репер. У нас у селі Ділове дійсно є нащадки італійців, які вказуються у статті
Анжело 2013-05-20 / 23:11:52
Наші прадіди у кінці 19-го століття будували залізницю. У всьому світі, там де прокладали залізницю, відмічалося економічне зростання краю, покращення добробуту людей. Так було і на Рахівщині. Почали курсувати поїзди і Європа стала ближче до нас. Зріс товарообіг, не тільки деревина транспортувалася. Навіть виробники молочних продуктів (сиру, бриндзі, вурди)почали добре заробляти. Поїздом молочні продукти, мясо та інше транспортувалися і доставлялися у найкращі дома Праги і високо цінувалися. Хто знав, що у 20-му столітті розвяжуть дві світові войни, переділ кордонів і в результаті наш край знову став депресивний. Залізниця зараз нікому не потрібна, штрика від Костилівки до Ділового заростає кущами. Люди по заробітках по всьому світі у наймах. Але ж Європа була тут ще зовсім недавно.
Олексій Писар 2013-05-17 / 13:57:31
Для того, щоб побудувати залізницю, мости, тунелі потрібні кваліфіковані спеціалісти, яких найняли з північних регіонів Італії, що на той час входили до складу Австро-Угорщини. Військово-полонені італійці також могли залучатися для будівництва, але могли виконувати тільки некваліфіковані роботи, так само, як і місцеві жителі (тесати і транспортувати каміння, насип та ін.).
Про епідемію холери під час будівництва також чув. Ще чув історії про те, що померлих від холери ховали зразу під насипом штрики, аби епідемія не поширювалася. Колія між Діловим і Костилівкою на людських кістках. Якщо у Діловому були такі братські могили з вапном, як пише пані Горянка, на їх місці треба за християнським звичаєм встановити хрест, памятну дошку, заказати молебень та інше. Також слід відновити імена тих, що будували залізницю, це частина нашої історії. Документів про ті події справді дуже мало. Погано, що колія зараз не використовується за призначенням і заростає кущами. Добре було би аби нащадки тих італійців відкликнлися, пролили світло на ці події.
юра 2013-05-16 / 19:15:39
но то хоч добре що робітників які загинули на будівництві залізниці поховали на цвинтарі. а не засипали в насип так як на БАМі або на інших "ударних совецьких" стройках.
Пану Баклажану 2013-05-16 / 14:11:55
Я з вами згідна стосовно єдиного інженера-він мусів народитися десь 1900-тих і керував будівництвом деревяних мостів. Для того, щобпознайомитися з історією села слід хоча б сходити на цвинтар.В католиків на надгробкам чугунні меморіальні таблички. Там, зазвичай,пише професію померлого. Буду рада якщо автор надасть свідчення про померлих італійців-інженерів які поховані в селі.
В одному ми в вами маємо спільну думку- колію будували злидарі і працювали ці злидарі як каторжні і помирали як каторжні-поховані в спільних могилах. Інженер в ті часи-це поважна персона.
Пан Баклажан 2013-05-16 / 12:23:10
"На моїй память в селі був лише один старий інженер мостовик - чех"
Шановна Горянко, тут же написано: "Зводили залізницю на Рахівщині з 1870-х років, а завершили 15 серпня 1895-го".
Навряд чи живе в Закарпатті хоч одна людина, що була живим свідком тих подій.
Іштвану: гуцулів, певно, не наймали, бо ті не мали досвіду таких робіт, бо здебільшого працювали лісорубами та бокорашами (навіть в інших частинах імперії, зокрема, в Боснії). А італійці були такі ж злидарі, як і гуцулу, і владі не було накладно перевезти їх на заробітки в іншу частину імперії (якщо йдеться про вихідців з італійського Тіролю).
кось 2013-05-15 / 23:15:10
инженер застрилив ся не пуд Раговом а пуд Бескидом. Се там заломлений ги стриха тунел. У Сасовци на Свалявщини жили зализничари Ванини нины Ванины, у Бидивли жиють Фабрици котри перед тим жили у Краснишорах...
юра 2013-05-15 / 10:32:57
На залізничній лінії Делятин-Рахів знімали кіно "Водил поезда машиніст". там добре видно ресторан "Гуцульщина" в Яремчі, віадуки в Ворохті і навіть оцей міст з картинки. Фільм чорнобілий, в дусі соціалістичного романтизму, але краєвиди і динамічні зйомки рухомого складу шикарні. Рекомендую всім подивитися, особливо тим хто часто їздить по цій ділянці колії.
Горянка 2013-05-15 / 10:04:58
За тими даними які мені розповідали італійці тут працювали зовсім не добровільно. Це були військово - полонені, найімовірніше учасники Франко- пруської війни. Як відомо італійці(гарібальдійці) прийняли участь у цій війні на стороні Франції. Знову ж такі з розповідей місцевих старожилів, які я збирала, дійсно, багато італійців не повернулося, але зовсім з іншої причини -вони масово гинули на важкій роботі, а також від якогось мору десь 1882-85-тому році. Мені розказали , що в діловому було декілька ям куди звозили мертвих і навіть іще живих робочих колії і місцевих, скидували в ті ями і засипали вапном.Можливо то була холера. Ті ями з вапном були довго, мені навіть казали. Мені невідомо про інженерів італійців..На моїй память в селі був лише один старий інженер мостовик - чех. Італійці женилися і на простих гуцулках...Хотілося б до такого матеріалу хоч грам посилань на архівні документи, бо інакше і те що я пишу і те що ви пишете - казка, просто мою казку розказували не нащадки італійців.
гуцул з Рахова 2013-05-15 / 09:28:57
а тепер нині діюча влада Ригго Анналів на чолі із Закуренними,Беркелоїдами,і хромими Андріючками нищить геть то шо зробили ці Італяшки.
Istvan 2013-05-15 / 08:43:59
Вони тоді ще за перевалами були...
кім 2013-05-15 / 07:44:51
5-10 тисяч італійців.А де були українці?