На нове кладовище в Ужгороді не має ні акту відведення землі, ні генплану. Крім того, облаштування нового цвинтаря в Ужгороді вимагає проведення важких комплексних робіт – відведення ґрунтових вод, укріплення схилів для запобігання ерозійним процесам (бо ж ділянка під кладовище знаходиться у гористій місцевості), прокладання нової під’їзної дороги. Все це вимагає часу, залучення спеціалістів різного профілю і значних капіталовкладень. Однак на сьогодні в напрямку організації нового місця для захоронень не зроблено практично нічого. Та й територія, визначена для кладовища, для поховань, як виявляється, не зовсім придатна, повідомляють джерела Закарпаття онлайн в Ужгородській міській раді .
Фінансування на облаштування нового цвинтаря в Ужгороді сесія міськради затвердила, схваливши відповідну Програму наприкінці минулого року. В обласному центрі Закарпатті проблема із захороненнями дійсно є – вже у найближчому часі кладовище у Барвінку у своїх нинішніх межах вичерпає свої можливості. Відтак, влада взялась шукати і знайшла, на її думку, для нового кладовища підходяще місце – неподалік кордону зі Словаччиною. І коли вже сесією було виділено з міського бюджету чималі кошти (тільки на цей рік передбачено фінансування у близько 6 мільйонів гривень, всього ж кошторис трирічної Програми сягає 22 мільйонів гривень), виявилось, що місце вибрано не зовсім, скажімо так, вдало.
По-перше, на схилі – а отже, доведеться думати по підпірні укріпляючі роботи для запобігання зсуву і «сповзання» майбутніх могил. По-друге, проведені тут геологічні розшуки показали: рівень ґрунтових вод сягає глибини 2 метрів, тобто, фактично, глибини захоронень. Значить, треба шукати варіанти відведення води. В принципі, воду можна відводити вже існуючими комунікаціями, щоправда, прокладені вони таким чином, що виходять на інший бік дороги – на вулицю Запорізьку із житловою забудовою, де відсутнє централізоване водопостачання, а мешканці забезпечуються водою з колодязів. У криниці, за умови організованого існуючими комунікаціями водовідведення, з великим ризиком можуть потрапити і трупні води в тому числі. Для запобігання такій ситуації, водовідвід обов’язково має бути закритим і з завершеним циклом.
Ужгородська влада, попри запевнення про роботи з облаштування кладовища, поки не узгодила навіть можливість прокладення нової під’їзної дороги зі Службою автомобільних доріг, розповідають джерела Закарпаття онлайн в Ужгородській міській раді. Також жодних домовленостей не велось і з представниками митниці, біля якої має з’явитись цвинтар. Але, що найцікавіше, досі немає рішення і не оформлений акт відведення землі, не складено і генеральний план цвинтаря.
Наразі пропозиції щодо розробки генплану кладовища міськрада робила вже двом архітекторам, жоден з яких своєї згоди поки не дав: не має елементарних вихідних даних у вигляді висновків санепідстанції, водгоспу, атводору тощо.
Рішення про визначення згаданої ділянки під облаштування нового кладовища Ужгородська міськрада приймала в «односторонньому» порядку – без аналізу питання фаховими інженерами й архітекторами у складі містобудівної ради і без винесення його на широке громадське обговорення. Вирішивши питання «за громадськість» самостійно, традиційно, із демонстрацією «піклування про людей»: нібито саме в межі міста кладовище буде зручним – бо не доведеться долати довгий до нього шлях. Але ж все-одно на цвинтар зазвичай не ходять пішки…
Як стверджує джерело Закарпаття онлайн, при вирішенні цього питання можна було обійтись значно «меншою кров’ю» – і що стосується коштів, і що стосується робіт. Бо залишається незрозумілим, чому не можна було домовитись з районом про відведення земель біля Барвінку, заплатити району «неустойку» і продовжити вже існуюче кладовище? Тим більше, що керівники всіх ключових адміністративних одиниць – голова Закарпатської ОДА Олександр Ледида, міський голова Ужгорода Віктор Погорєлов і голова Ужгородської РДА Віктор Ледіда є однопартійцями, а останній – навіть племінником першого.
Тобто, на перешкоді нормального вирішення «цвинтарної» проблеми Ужгорода не стоїть абсолютно нічого, окрім, очевидно, давньої мрії нинішнього «губернатора» Закарпаття Олександра Ледиди позбутися «сусідів» у вигляді кладовища та сміттєзвалища, розташованих безпосередньо під його «закарпатським Межигір’ям» – ранчо-готелем «Золота гора». А ще, ймовірно, вічної схильності наших чиновників до «дерибанів», які стають тим «виправданішими», чим більшим є загальний бюджет проекту.
Тим часом, нинішня ситуація може мати дуже недобрий результат – гроші можуть бути просто викинуті на вітер, бо ховати на новому цвинтарі без капітальної підготовчої роботи буде неможливо, припускає співрозмовник Закарпаття онлайн.