Серед іншонго, говорили й про те, який вигляд мала площа за часів Чехословаччини і яких змін зазнавала з плином часом у зв’язку зі зміною влади і режимів. Як зазначив архітектор Ігор Броді, весь комплекс площі свого часу був збудований у стилі неокласицизму – напрямку, який з’явився на початку 30-х років минулого століття, «як консервативний і владозміцнюючий – на противагу функціоналізму: звідси і вся строгість, і вся симетричність». І от якраз те, що площа свого часу не була забудована, завдяки підкреслюванню партером відсутності осі, якогось «жорсткого центру», якраз і надає їй наразі такого собі ліберального «шарму».
Що стосується найбільш оптимального варіанту облагородження площі, на думку доцента кафедри ботаніки УжНУ Романа Кіша, «треба враховувати, що це партер перед адміністративною будівлею, побудованою у витриманому офіційному стилі, без зайвих елементів декору. Тому, найкраще в цьому разі було б застосування того старого перевіреного методу, який використовувався в Європі для оформлення партерів». Найперше, каже Роман Кіш, тут не має бути голої землі: «необхідно обов’язково правильно розбити газон, що можна зробити двома методами, серед іншого, через прокладання рулонного газону. Але в будь-якому разі, за ним потрібний повноцінний догляд. Окрім висіяної трави, тут будуть доцільні фігурні бордюрчики – зелені кущі геометричної форми; також можливе використання одиничних фігур - з дерев, кущів, які самі по собі можуть мати форму або ж складати композицію».
У цьому зв’язку (що стосується повноцінного і постійного догляду за партером) присутні на круглому столі згадали: усі необхідні інженерні комунікації із автоматичною систему поливу під площею вже прокладені ще у двотисячних роках. Однак, наразі занедбані й останні кілька років просто не використовуються. «І навіть якщо теоретично уявити, що партер буде реконструйовано за тим проектом, який пропонується наразі, можна майже зі стовідсотковою упевненістю говорити, що і реконструйований, він у найближчому часі зазнає занепаду. Бо ж навіть такі елементарні речі, як догляд за нинішнім газоном, у нас не робляться», – зазначив мистецтвознавець Михайло Сирохман.
Стосовно того, що реконструкція площі Народної в тому вигляді, в якому пропонується, непотрібна і навіть шкідлива, фахівці говорили впродовж більш як 1,5 години. До обговорення долучились архітектори Петро Сарваш, Ігор Броді та Олександра Вдовіна, мистецтвознавець Михайло Сирохман, скульптор Василь Роман, ботанік Роман Кіш.
Детальніше про те, що колись було на місці Народної і що автором всього архітектурного ансамблю є насправді чеський митець Адольф Лібшер, про те, чому проект реконструкції у пропонованому вигляді не виправдає себе і чому не потрібно переводити дискусії довкола теми Народної у площину «війни», читайте незабаром в окремій публікації на сайті Закарпаття онлайн.
Тетяна Кашуба, Закарпаття онлайн
Винни 2013-04-13 / 15:49:32
Пусть господа из PRO URBE расскажут ужгородцам как они согласовывали, уничтожали и разрушили уникальный памятник ужгородской исторической архитектуры "Ужгородский Млын".
Это гораздо более интересная тема.
Ужгородець 2013-04-12 / 14:47:00
Краще ці 3 млн.грн. Ледида віддав би Ужгородській міській лікарні! Зайти туди бридко та противно, не те що лікуватись. Не лікарня, а бомжатник з Африки. Впевнений, що сам Ледида, його приятелі, їх сім"ї ніколи при біді (не дай Боже) лікуватись у цій лікарні не будуть!!! Ці пани полетять в разі біди за кордон...
сестричка Віка 2013-04-11 / 23:54:13
Ну невже не зрозуміло,що до історичної спадщини треба ставитись делікатно, шанобливо?!..їм пояснюють,їх просять..Господа, вы звери!!!..це виправить тільки майдан..