Як розповів порталу "Зелене Закарпаття" директор Ужгородського еколого-натуралістичного центру Олександр Геревич, цей водоплавний птах не є перелітним. Зимою шукає тепліші регіони, де вода не повністю замерзає, а тому можна самостійно знайти собі їжу. Мартин харчується дрібною рибою, равликами, черв'яками.
Днями зграї мартинів можна було побачити на затоплених водою нивах поблизу села Зняцево. Сюди, як і на ужгородську Тису під пішохідний міст, птахи позліталися з настанням відчутних потеплінь і в пошуках кормової бази. Жителі міста, а за ними і його гості помилково називають цих пернатих "чайками". Тоді як українські "чайки" – це птахи, яких росіяни називають "чібісами". Наші ж річкові птахи, що зараз кружляють під пішохідним мостом - це мартини",– пояснює Олександр Геревич.
Ужгородці постійно підгодовують їх свіжими хлібобулочними виробами та печивом. Вони з радістю ласують,бо самостійно знайти в річці достатньо корму у післязимовий період ще важко. За словами Олександра Геревича, такий підкорм їм не шкодить, але зачерствілий хліб їм набагато корисніший. Як зазначав біолог, орнітолог, кандидат біологічних наук, доцент, завідуючий кафедрою лісівництва географічного факультету УжНУ Людвіг Потіш у попередньому матеріалі нашого сайту, хліб не є природнім кормом. Він не перетравлюється нормально і, крім того, може призвести до розладу печінки.
Олександр Геревич ще зазначив, що ці птахи дуже свободолюбиві і у неволі не можуть прожити і кілька днів. "У нас був випадок, коли ми намагалися виходити мартина, у якого було зламане крило. Ми його достатньо годували і дали хорошу площу для пересування. Однак, птах загинув через кілька днів. Він звик літати, плавати на свободі. Цього дати ми йому не змогли".