Сьогоднішній формат спілкування начальника управління архітектури і містобудування Закарпатської ОДА Миколи Пігуляка із журналістами під час брифінгу можна охарактеризувати як «стисло-розпливчастий». Уже на початку зустрічі журналістам повідомили, що спілкування обмежене 40 хвилинами, бо ж за годину на Миколу Пігуляка чекає селекторна нарада. Разом з тим, попередили: кількість запитань визначено – по одному від кожного представника ЗМІ.
І на більшість чітко поставлених запитань головний архітектор відповідав обережно і узагальнено – може, ще й тому, що питання в основному стосувались теми багатостраждальної площі Народної, реконструкції якої так невчасно й «невдало» забажав "губернатор" Олександр Ледида і яка викликала однозначний спротив більшої частини фахової, мистецької еліти краю і загалом громадськості.
Найперше, головний архітектор згадав про засідання містобудівельної ради, на якій розглядалось питання схвалення проекту архітектора Володимира Павлея стосовно реконструкції площі Народної. За його словами, відповідно до положення про діяльність містобудівельної ради, в її склад має обов’язково входити представники відповідних служб, «а це і пожежники, і «санітарники», окрім того, очолює раду, оскільки вона діє при управлінні, начальник управління, секретарем має бути його заступник». Певно, таким чином головний архітектор спробував розвінчати небезпідставні підозри щодо спланованого і прорахованого схвалення проекту реконструкції, що фактично передбачає розшматування наразі цілісного партеру площі Народної на окремі «кусні» й суттєве її «закладання» бруківкою.
Але, здається, проблеми в тому, що площа буде вимощена каменем, головний архітектор не бачить, в усякому разі, зазначає, що вимогам в цьому плані проект реконструкції відповідає. «За містобудівельними умовами бруківка має становити менше половини, відповідно, більш як 50% при реконструкції буде відведено озелененню… Повернутись до ідеї Крупки – це дуже складно, ідея тоді була чи нереалізована, чи сплюндрована… Нема зараз факту, що ми плюндруємо ідею Крупки», – висловився Микола Пігуляк, демонструючи проектне рішення чеського архітектора і розмірковуючи над невідповідністю задуму видатного чеха нинішньому рішенню площі.
Крім відсутності «факту плюндрування ідеї Крупки», схвалення проекту реконструкції площі головний архітектор пояснив «консенсусом, який було досягнуто членами містобудівельної ради». «Містобудівельна рада є дорадчим органом, вона засідає на звернення автора проекту. І розглядає вже не концепцію проекту, як то архітектурно художня рада, а дотримання проектантом містобудівельних вимог, умов та обмежень забудови. Ми досягли певного розуміння функцій містобудівельної ради, а відтак, деякі її члени утримались, бо зрозуміли, що вони даремно протестували в якійсь мірі», – зауважив Микола Пігуляк.
А от про протести членів міської містобудівельної ради у найближчій перспективі може вже і не йтись: для погодження проекту достатньо буде виключно підпису головного архітектора Ужгорода, функції якого поки ще виконує Олександр Шеба. Про це та про висновок з обласного управління культури щодо можливості проведення робіт з реконструкції площі, незважаючи на її охоронний статус, розповів Микола Пігуляк, відповідаючи на запитання журналіста Закарпаття онлайн.
За його словами, розгляду і схваленню проекту зміни площі передувало звернення в управління культури. «Ми надсилали листи у відомство, в тому числі, і з проханням письмово погодити розміщення, нам потрібна була фахова думка. Управління культури надіслало нам відповідь із погодженням реконструкції, більше того – присутні на засіданні представники управління культури висловлювались позитивно за дані процеси, і я вважаю це питання вичерпаним. Нині протокол засідання і необхідна документація надіслані архітектору Ужгорода – він може і самостійно приймати рішення, без обговорення на містобудівельній раді, яка скликається на звернення замовника», – розповів Микола Пігуляк.
При цьому зазначив, що крім схвалення проекту, протокольно містобудівельна рада рекомендувала міському управлінню архітектури та містобудування забезпечити розроблення плану територій центральної частини, бо питання необхідно вирішувати комплексно. Оскільки ж «зараз ідеться про незначний оцей «квадратик», планування на першому етапі можна починати з нього», додав головний архітектор області, очевидно, маючи на увазі під «квадратиком» партер площі Народної.
Упевненості і руйнівної цілеспрямованості нинішньому чиновництву, як засвідчив сьогоднішній брифінг, не займати: і управління культури порушень законодавства у втручанні в охоронну пам’ятку не вбачає, і засідання містобудівельної ради пройшло «конструктивно і з досягненням консенсусу», і навіть при погодженні проекту на рівні міста не дуже то й треба обговорення міських, «локальних» фахівців. Наразі майбутнє площі Народної великою мірою залежить від підпису наразі ще головного архітектора Ужгорода Олександра Шеби. І чи повважає він за виправдане брати на себе відповідальність за кардинальну зміну центральної історичної площі обласного центру – питання відкрите…