Закарпатське Скотарське — село під Бескидом

Відкривається книжка інформацією про проведення у Волівці презентації книжки Василя Пагирі „Верхні Ворота”, на якій і було запропоновано авторові написати історичний нарис про село Скотарське. В книжці розповідається про першу згадку і легенди про виникнення села біля туннелів, про відвідання села Іваном Франком, який разом з тамтешнім священиком Омеляном Штефаном та Гіядором Стрипським і заснували в селі товариство „Просвіта”.

Августин Штефан написав спогад про Скотарське, в якому провів своє дитинство і опублікував цей спогад в книзі „За правду і волю” в Торонто (Канада). Уродженка села Марія Ігнатишин-Логуш, яка тепер живе в Канаді, розповідає про своє дитинство, про навчання в Мукачівській торговельній академії, а потім працю на радіо в Празі і Канаді, про приїзд на рідну землю і відвідання Києва, де її в Спілці письменників нагородили „Почесною грамотою” за визначні успіхи в популяризації української літератури в Канаді.

В Скотарському приходським священиком був історик Іван Дулишкович, сиротою виховувався в родині Сабових о. Петро Орос, навідувався до Штефанів Гіядор Стрипський двоюрідний брат Ольги – дружини Омеляна Штефана. Про них тут в книзі є окремі нариси, як і нариси про односельчанина поета Федора Могіша, художників Федора Бабинця, Василя і Павла Беци, про спонсора видання книжки Василя Бабинця та цілий ряд вчителів, колишніх голів колгоспу і сільської ради, про працівників тваринницької ферми колгоспу та інших односельчан.

Прикрашають книжку не тільки біографії односельців, але й фотографії ве-сілля, вертепу, передовиків тваринницької ферми, посвячення пасок, працівників районної ради, футбольної команди, учасників художньої самодіяльності, школи, церкви. В книзі є списки односельчан, які загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни, реабілітовані.

В кінці книжки подано окремо біографії ініціаторів видання книжки, які допомагали авторові у зборі матеріалів. Директор центральної районної бібліотеки Валентина Шугаєва надіслала авторові два альбоми про село Скотарське. До речі, у неї в бібліотеці є такі альбоми про кожне село району, де зібрано бібліотекарями все, що можна було знайти про село. Голова Воловецької „Просвіти” Юрій Вішован організував оплату за видання книги разом з головою райради Олександром Бирковичем.

Воловеччина завдяки краєзнавцю Василю Пагирі вже має 4 книги краєзнавчої тематики, а саме: „Зорі Верховини”, „Верховино, мати моя”, „Верхні Ворота” і тепер „Село під Бескидом”. Не кожен район може похвалитися такою кількістю книг про своє історичне минуле і сьогодення, бо не в кожному районі народжуються такі ентузіасти.

Теги:

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати