Тепла на Закарпатті вже зачекалися. Втім - не усі. Для мешканців Іршави та села Дубрівка, з-поміж яких і черниці жіночого монастиря Іоанна Предтечі, тепло – як кара Божа. Торік розташоване поруч міське сміттєзвалище постійно отруювало їх життя смородом, а протягом трьох «пекельних» днів – ще й димним чадом, перетворивши життя на перманентну спокуту за невідомо які гріхи. Тоді влада запевняла, що наведе лад з цією клоакою за місяці 2-3. Минув рік і сміттєзвалище ще більще розповзлося, зайнявши понад 5 гектари землі і наблизившись до крайніх хат дубрівчан на відстань якихось 150 метрів. Потічок, що протікає поруч, несе гнил, отуйну воду в річку Синявка. А туристи…
Майже кілометр пролягає через епіцентр отого сміття колія Боржавської вузькоколійки. Аби туристи бачили і знали – наше закарпатське сміття – найкраще сміття в Україні. І ми любимо сидіти в ньому по самі вуха… Екзотика…
Організовують же ж туристичні тури в Чорнобильську зону відчудження. То чого б не возити екстремальних західних туристів у наше сміття? У себе ж вдома вони такого точно не побачать…
