Після передчасних виборів правляча партія «Смер», не знати за яких умов, довірила новостворену функцію уповноваженого Уряду СР в справах національних меншин якраз представнику партії «Мост-Гід». І дивуйся, світе, не балакаючи зайво, зразу взялися за реалізацію колективних прав меншин. Але якось дивно – вибірково і не на основі якогось закону чи іншої правової норми, а на підставі звичайної статистики. І так, якщо української меншини за останнім переписом населення стало менше, то їй потрібно скоротити субсидії на 30%, але якщо мадярської меншини теж стало менше, то їй потрібно підвищити субсидії, бо ніби в попередніх роках вона здавалася частини «своїх» субсидій на користь інших меншин. А ще на добавок – після скорочення у 2009 році радіопрограми для русинів і українців на одну третину, треба було (ніби теж на основі перепису – тобто колективного права) з лютого цього року знову скоротити радіопрограму – але тепер вже лише для українців на користь русинів. Мадярської меншини за останніх двадцять років стало менше майже на 20%, але радіопрограму їй ніхто не скорочує – навпаки, за той час вона зросла у два рази.
Здається, що колективні права справді не від чорта, але те, що тут твориться в області національних меншин, - це колективна кара від самого люцифера.
Павло Боґдан, «Нове життя», № 3/2013