У Києві відслужили традиційну панахиду за замерзлими безпритульними, започатковану смертю закарпатки

Невеличка церква в своїх стінах зібрала велику кількість людей. Більше півсотні безпритульних та малозабезпечених прийшли згадати своїх загиблих друзів. Свято–Вознесенська церква — чи не єдина в Києві, де безхатченків приймають так само, як і пересічних прихожан. І причащаються вони разом з усіма.

Традиція служити панахиду з’явилась після випадку із заробітчанкою Мілою, яка приїхала до столиці iз Закарпаття. Вона загинула в 2006 році від холоду в центрі столиці, на сходах розважального центру «Арена». На вулиці вона опинилась після того, як власник орендованого будинку вигнав її з дітьми на вулицю. Дітей вона залишила в родичів. А сама подалась на вулицю. Перша ж ніч і тридцятиградусний мороз обірвали життя жінки.

Ця подія сколихнула громадськість і організація подібної панахиди стала важливим кроком на шляху до усвідомлення суспільством усіх масштабів проблеми безпритульності в Україні. Так, упродовж минулого року тільки у Києві від холоду, хвороб та насильства загинуло майже 200 людей, для яких домом iз різних причин стала вулиця. В масштабах України ця цифра вражаючіша. Найбільша ж кількість смертей безхатченків припадає на зимовий період: ті, хто не має даху над головою, замерзають просто неба не де–небудь у пустелі, а неподалік теплих осель. «Ключ до розв’язання цієї проблеми — не залишатися байдужими», — наголошує Юрій Ліфансе, представник міжнародної доброчинної організації «Друзі спільноти святого Егідія». Адже кожен із нас може поділитися склянкою гарячого чаю з безпритульним, викликати йому «швидку», віддати теплий одяг чи розповісти, як дістатися пункту обігріву…

Після панахиди всі бажаючі могли приєднатися до благодійного обіду, який влаштували волонтери організації «Друзі спільноти святого Егідія» та парафіяни. В меню — чай, борщ, гречка з м’ясом та салат. Все — гаряче та свіже, що так рідко буває в тих, хто мешкає на вулиці. Окрім їжі, безпритульним роздали теплий одяг та речі першої необхідності. Та найважливішими були душевне тепло і підтримка, що панували на тій події.

Теги: безпритульний, панахида, заробітчанка

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати