Трухін: Такого швидкого гравця, як Одонкор за своє футбольне життя ще не зустрічав

- Дмитре, зрозуміло, що результат для Говерли незадовільний, але все ж, які, на вашу думку, позитивні моменти можна виокремити в осінній частині чемпіонату?

- Безумовно, результат для Говерли незадовільний, але все ж гра у нас в багатьох матчах була дуже непоганого рівня. Зокрема й наш тренер Олександр Севидов в інтерв’ю вашому сайту говорив, що Говерла завжди намагалася грати з усіма командам на зустрічних курсах, ніколи не закривалася у своєму штрафному майданчику. Гадаю, що за зимову перерву ми станемо ще сильнішими і поборемося за збереження прописки в УПЛ.

- В тому-таки інтерв’ю Олександр Севидов говорив, що на початку чемпіоната ви та й ті футболісти, які до цього не грали у Прем'єр-лізі, почували себе не дуже впевнено…

- Головна відмінність, до якої варто футболістові готуватися заздалегідь, – швидкість прийняття рішень, вона в елітному дивізіоні значно вища. Мені теж було на почтаку складно, але згодом адаптувався.

- До того ж у вас і календар був спочатку складний. «Шахтар», «Динамо», « Дніпро», «Металіст»…

- Так, і календар був важкий, але в будь-якому випадку грати довелося б з усіма. Але, звісно, було б краще, якби суперники були не такі грізні.

- А хто з цієї четвірки справив на вас найбільше враження?

- Шахтар, однозначно. Інші всі поступаються Гірникам за грою. Впевнений, що в багатьох матчах чемпіонату вони грають не на повну силу. Але коли вони вмикають всі оберти, то грати проти них майже нереально.

- Попереду - дуже спекотна боротьба за друге місце в чемпіонаті. Як думаєте, хто її виграє: «Динамо», «Дніпро» чи «Металіст»?

- Попри потужну конкуренцію з боку «Дніпра» та «Металіста», гадаю, що все ж «Динамо». Кияни після приходу Блохіна та придбання Селіна і Безуса мають навесні ожити і здобути друге місце.

- До речі, домашній матч з Динамо Олександр Севідов вважає одним із найкращих у виконанні Говерли. А на вашу думку, який матч «Говерлі» вдався найбільше?

- Мені все ж більше до вподоби ті матчі, де ми перемогли – з “Таврією» та донецьким «Металургом». Хоча з «Динамо» ми відкрили рахунок, і здавалося, що можемо навіть перемогти, але потім був пенальті і зрештою, продемонструвавши непогану гру, ми поступилися.

- До речі, ми із Олександром Севідовим обговорювали ту гру і ваш тренер звернув мою увагу на епізод, який передував голу Аруни. Там Олег Гусєв перед тим, як отримати пас від Ярмоленко, підчепив ногу Печонкіна, що дало йому змогу спокійно вбігти в штрафний майданчик і прострілити…

- Ну, я тоді не звернув увагу на той епізод, а зараз говорити про нього нема сенсу.

- Олександр Севідов говорив, що якби вам було не 29, а скажімо 22 роки, то він би назвав вас футболістом, який досяг найбільшого прогресу в команді. Не шкодуєте, що так пізно дебютували в Прем'єр-лізі?

- Тут важко щось сказати. У кожного свій шлях… Мабуть, мені судилося пройти саме такий – дебютувати у Прем’єр-лізі в досить пізньому віці.

- Раніше у вас не було варіантів потрапити в клуб Прем'єр-ліги?

- Ще коли Фоменко тренував «Таврію», я їздив туди на перегляд, але не підійшов. Було ще кілька варіантів, але не такі, про які можна говорити конкретно, – розмови, не більше.

- За підсумками 18-ти турів ви перебуваєте на другому місці в чемпіонаті серед півзахисників з українським паспортом за кількістю вдалих обводок. Як гадаєте, хто на першому?

- Може, Безус?

- Ні, Ярмоленко. До речі, хто, на вашу думку, найкращий лівий півзахисник в чемпіонаті України?

- Коноплянка.

- А в Європі, хто з гравців більше подобається?

- Ви мабуть очікуєте чогось оригінального, але я вас розчарую. Мій вибір – Ліонель Мессі.

- А мені з врахуванням вашої манери гри чомусь здавалося, що ви Райана Гіггза згадаєте…

- До речі, з приводу Гіггза. Ще коли я навчався у себе в луцькій спортивній школі, у нас по телебаченню показували уроки Райана Гіггза, де він показував дітям, скажімо так, ази футболу. В ті часи він мені дуже подобався. Так що можна сказати, до моєї футбольної освіти валієць теж доклав руку.

- Якій команді в Європі симпатизуєте?

- Останні роки Барселоні. Коли вони грають з Реалом, то це щось надзвичайне!

- А коли грають «Динамо» з «Шахтарем» дивитеся по телевізору?

- Якщо є змога, то обов’язково.

- За кого вболіваєте?

- За «Шахтар».

- Давайте поєднаємо Європу з Україною. На протилежному, правому фланзі атаки «Говерли» грає колишній гравець збірної Німеччини Давид Одонкор. Знали його до приходу в Говерлу?

- Знав, звісно.

- Здивувалися, коли він опинився в Ужгороді?

- Відверто кажучи, так. Ніхто не очікував гравця такого рівня у нашій команді.

- Спілкуєтеся з ним?

- Спілкуємося настільки, наскільки дозволяє мій рівень англійської. Давид, дарма що його рідна мова німецька, спілкується непогано англійською, і ми, в принципі, інколи знаходимо про що поговорити.

- Севідов говорив, що ви найшвидший гравець команди. На тестах біжите швидше Одонкора?

- Тестів у нас як таких немає, але такого швидкого гравця, як Одонкор, я ще за своє футбольне життя не зустрічав.

- До рятівного 14-го місця вісім очок. Це в принципі багато. До того ж грати на початку весни з «Дніпром» і «Металістом». Залишитися буде складно?

- Зрозуміло, що складно, але ми зробимо для цього все можливе, і я, як і вся команда, налаштовуємося на краще.

- У вас контрак із Говерлою до якого числа діє?

- До 2 липня.

- По закінченню сезону, якщо «Говерла» вилетить, будете шукати варіанти в Прем'єр-лізі чи залишитеся в команді?

- Краще нехай «Говерла» залишиться в Прем’єр-лізі і я разом із нею. Але якщо «Говерла» вилетить, то мені все ж хотілося б і далі випробовувати себе на рівні елітного дивізіону. Я й так потрапив сюди у доволі пізньому віці і до першої ліги повертатися не хотілося б.