Майстер-клас зі «зручних» відповідей від ужгородської влади

Після пошкодження автівкою під керуванням нетверезого юнака «миколайчикових» перил і псування «гербової» стіни на площі Театральній берегівським «прибульцем» минуло більше місяця. За цей час збурення, викликане власне фактами вандалізму у центральній частині міста і незрозуміло високими сумами на усунення їх наслідків, вщухло. 

Однак питання щодо бездіяльності і байдужості влади (у випадку ж із розмальовуванням стіни – влади спільно з правоохоронцями), як і питання стосовно раціональності виділення 10 тисяч гривень і 5 тисяч гривень відповідно на відновлення пошкодженого майна, так і залишились відкритими. Більше того – ужгородська влада уникає прямих і вичерпних відповідей на чітко формульовані запитання в інформаційних запитах, що їх надсилала редакція на адресу міськради. І оце вже, до всього, є ще й прямим порушенням Закону «Про доступ до публічної інформації»…

Як відомо, чи не за півдня після нівечення перил на Театральній, і наступного дня – майже одразу після фіксації «графіті» на стіні площі, влада «відзвітувала» про оперативну роботу з відновлення пошкоджень. У першому разі йшлося про 10 тисяч гривень, які, за першою версією чиновників, знадобились на ремонт перил, а після зацікавлення громадськості і ЗМІ зазначеною сумою – на встановлення в перспективі нових чавунних перил. З яких джерел виділялись кошти, не повідомлялося. А от на відмивання стіни на площі Театральній після її розмальовування, за переконуванням влади, знадобилось 5 тисяч гривень. І знову: про джерела фінансування, вмотивованість визначення саме таких сум на відновлення стіни, притягнення до відповідальності «ініціаторів» паскудства – ні пари з вуст.

Що ж, якщо гора не йде до Магомета, доводиться «пробиватись» до «гори» (у нашому випадку – до влади за відповідями) усіма можливими способами. Один із них, передбачений законодавством, яким і скористалась редакція Закарпаття онлайн – оформлення інформаційного запиту. У ньому, серед іншого, ставились питання про те, чиїм коштом і в якому розмірі здійснено ремонтні і відновлювальні роботи після згаданих фактів вандалізму, які кроки здійснено для притягнення винуватців до відповідальності і чи були оформлені відповідні заяви по факту вчинення вандалізму? Відповідь надійшла у встановлені законом терміни, за що владі можна подякувати. А от за саму відповідь – навряд: міська влада «навчилась» шукати шпаринки і відповідати на задані питання так, аби тих таки запитань і адекватних відповідей просто уникати. Відповідати, як їм зручно. Відповідати, аби «хоч щось» відповісти…

Отже: жодних бюджетних призначень на відновлення об’єктів не передбачено, перила ремонтували коштом винуватця ДТП, а стіну відмили працівники житлово-комунальної організації та представники власника будівлі. І ще – лист на правоохоронні органи хоч і направлено, але датований він 13 листопада, тоді як стіну попсували через 2 дні –15 листопада… Логічно, що отримана відповідь, замість того, аби втамувати цікавість, навпаки провокує додаткові питання. Наприклад: щодо якого випадку вандалізму влада зверталась до правоохоронців? За які кошти, якщо бюджетних призначень не передбачено, відмили стіну і силами якої саме житлово-комунальної організації? Якщо горе-водій, котрий зламав перила, оплатив їх ремонт, звідки взялась химерна цифра у 10 тисяч на встановлення нових чавунних? Зрештою, звідки ці 10 тисяч будуть виділятись і коли чекати нового литва?

Припустивши, що питання в інформаційному запиті могли бути поставлені некоректно і не зовсім зрозуміло для чиновників, редакція Закарпаття онлайн здійснила другу спробу отримати відповіді, сформулювавши запитання «розширено» і більш чітко. До всього ще й попросили відповісти у повному обсязі і відповідно до зазначених пунктів, щоб аналогічних казусів із нерозумінням влади з журналістами в майбутньому не виникало. Та й ще звернулись із проханням надіслати копію листа до правоохоронних органів – аби уникнути непорозумінь і з’ясувати, який саме випадок вандалізму останнім довелось «розслідувати».

Відповідь, знову ж таки, надійшла вчасно. Але, знову ж таки, здивувала, якщо не сказати – приголомшила: зреагували у міськраді ідентично, відповіді надіслали ті самі, фактично слово в слово. Єдине – з відсутнім пунктом щодо відновлення пам’ятника Бокшая й Ерделі (він також був предметом цікавості першого запиту), з прикріпленою окремим файлом сканованою сторінкою з сайту міськради про витрачені на ремонт перил злощасні 10 тисяч гривень і копією листа-звернення до Ужгородського міського відділу УМВС.

Останній документ, до речі, став окремою причиною для здивування: виявилось, що до правоохоронних органів міське чиновництво зверталось виключно по факту пошкодження перил. А от знущання над стіною із гербом Ужгорода, певно, не є для влади вагомим приводом для звернень у міліцію і покарання винного у вандалізмі. 

Вчергове доводиться робити доволі сумний висновок: нинішній владі цілком байдуже до того, що хтось там щось ламає чи то розмальовує. Головне – оперативно «відзвітувати» для ЗМІ та продемонструвати видимість роботи, як це було, наприклад, зі заварюванням перил на Театральній. Якщо виникнуть питання – знову трохи «піднапрягтись» і ті ж такі перила показово підлатати і зафарбувати. Під відновлювальні роботи, звичайно ж, виділити «необхідні» кошти – і раз, і вдруге, і втретє. А на настирливі запитання у вигляді інформаційних запитів можна відповідати за «стандартною формою» – аби відчепилися. Хоч, у принципі, навіть часткове ігнорування закону про «Доступ до публічної інформації» тягне за собою для посадовців цілком конкретну відповідальність. 

Та ужгородській владі, здається, й до українського закону байдуже, і до європейських зобов’язань України – також…

Теги: вандалізм, запит, влада, покарання, Ужгород

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати