У рік свого "правління" змії розгуляються на Закарпатті

Тож варто було б ознайомитися із закарпатським царством Змій, умовами їх зимування та повір’ями, які вирують навколо цих плазунів.

Зимування закарпатських змій

Зміїна родина на Закарпатті представлена п’ятьма видами: вужами звичайним та водяним, мідянкою, полозом лісовим та гадюкою звичайною. Полоз лісовий та мідянка звичайна занесені до Червоної книги України. З перерахованих видів отруйною є лише гадюка звичайна, але якщо ії не турбувати вона рідко нападає на людей. Поширення змій залежить від висоти над рівнем моря. Так, на низовині можна зустріти вужів та мідянок, полозів–у букових лісах, а гадюки поширені на високогір'ї.

Змії – холоднокровні тварини і не мають постійної температури тіла. Вона змінюється залежно від температури навколишнього середовища. Тому і зимують ці плазуни групами, аби таким чином зберегти сталий градус тепла. Кучкуються змії у дуплах, підземних порожнинах, впадинах тощо. Можуть також займати мишачі нори, або рити їх самостійно. «Минулого року біля Говерли було знайдено близько 200 гадюк, – розповідає герпетолог, завкафедри зоології Федір Куртяк – Гуртування найбільш виражене у мідянок. Інші види закарпатських змій можуть перебувати зимові холоди і поодинці. Відповідно до своїх сфер поширення, мідянки гуртуються у полі, вужі зимують біля водойм, полози і гадюки – переважно у лісі».

Змії впадають у сплячку приблизно у листопаді і прокидаються, коли весна уже вступає у свої права. «На Закарпатті з рівнинного укриття починають виповзати вже десь в березні, бо у нас у цьому місяці є вже відчутною теплота. З горських схованок – десь у квітні», – каже герпетолог.

Навесні змії збираються гуртами у місцях парування. Наукові прогнози щодо зменшення-збільшення зміїної чисельності робляться на основі двох головних показників: наявності належної кількості кормового ресурсу для цих плазунів та сприятливості погодніх умов.

Збереження і збільшення зміїної чисельності залежить від достатнього для повноцінного харчування кормового елементу: для водяного вужа – риба, для полозів, гадюк – гризуни. «Тут спостерігається цікава природна динаміка. Для збільшення зміїної популяції тих же полозів чи гадюк потрібно певну кількість гризунів, котрим, у свою чергу, потрібно немало букових горіхів. Чим більше останніх – тим більше гризунів спостерігається у природі вже наступного року, а, відповідно, плазунів – через рік», – розповідає Федір Федорович.

Чисельність плазунів залежить і від зимових погодніх умов. «За великих зимових морозів і відсутності снігового покриву багато змій вимерзає і гине у зимовий період. Якщо зима тепла, або якщо навіть є морози, але великий сніговий покрив, то ці плазуни зберігаються до весни. Але у подальшому їхнє виживання залежить від здобичі, тобто якщо виживе величезна кількість,а здобичі нема, то зрозуміло, що вони загинуть уже тієї ж весни»,  – розповідає наковець .

Цьогоріч зиму на Закарпатті морозною не назвати, тож очевидно, що зміїна чисельність буде досить високою. Федір Федірович зазначив, що найбільша кількість цих плазунів спостерігалася минулого року: «Це був такий собі «пік зміїної чисельності в області. Скоріше за все, вона піде на спад, але залишиться все рівно високою у порівнянні з попередніми роками».

Зміїні прикмети Карпатського регіону

Змій — один із найпопулярніших героїв світових та українських легенд та прикмет. Більша частина українських фольклорних образів змії бере свій початок з слов’янських часів і релігійних віровчень людства. Однак, сьогодні знайдено немало доказів зміїного культу і в дохристиянську епоху ( наприклад, у працях митрополита Ілларіона «Дохристиянські вірування українського народу»).

Повір’я, повязані зі зміями у Карпатському регіоні часто мають і загальноукраїнське поширення. 
Наприклад, відома карпатська традиція ворожіння за допомогою хліба, спеченного на гадюці,стає популярною б багатьох селах України. Для цього в певний день ідуть в ліс, шукають там невеличку гадюку і приносять її додому. Розводять у печі вогонь і вкидають у нього гадюку. На цьому вогні печуть хліб із ложки солі, ложки води і ложки борошна. Готовий хліб повинна спожити та людина, що хоче знати з ким їй судилося жити у парі. Після того вже не можна говорити і потрібно відразу лягати спати. Вночі повинен наснитися суджений чи суджена і подати води тому, хто ворожить.

Магічними та цілющини якостями, за віруваннями людей, наділена і гадюча шкіра, так зване «линовище». Нею обкурювали зміїні укуси, в його відварі дівчата мили голову, аби краще росло волосся. Проте казали, що робити це небезпечно, оскільки таке волосся може вночі задушити свою хазяйку. Воду, в якій мокло «линовище» давали випити тому, кому бажали зла («дання»).

На Гуцульщині з і стародавнім культом змії пов’язане реальне і водночас містичне місце – Зміїне озеро. Воно вважалося містично-животворним з часів, коли змій вважався охоронцем та добрим генієм людей. Звідси – і назва водоймища. Води цього озера часто згадують і використовують з цілющою метою гуцули на Свят-вечір.

Змія є частиною геральдики багатьох населених пунктів України: Він –на гербах міста Змієво, що на Харківщині, на гербі самого Харкова, Феодосії.

Змій красується і на гербі закарпатського села, котре носить навіть назву цієї тварини, – Зміївки. Легенда розповідає, що якийсь князь, заснувавши невелике поселення, вирішив одружитися, але напередодні весілля його наречена загинула від укусу змії. Отак село Зміївка Берегівського району Закарпатської області в 1551 році розжилося на назву й герб, де зображено золотого плазуна з жалом у відкритій пащі.

«Сьогодні багато закарпатців вірять, що перед землетрусом чи іншим стихійним лихом змії вилазять з нір і збираються гуртами біля підніжжя гір, скель чи на рівнинній ділянці. Дехто щиро вірить, що змії можуть вказувати на місцезнаходження коштовностей чи якогось дорогоцінного каменю», – розповідає молодший науковий співробітник відділу популяційної екології інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України Ірина Синявська.

Детальніше про те, як завести вдома плазуна – у матеріалі Ольга Борсук на порталі Зелене Закарпаття.

Теги: змія, плазуни, прикмети, вірування, популяція, зодіак

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати