Cорока у дворі – до гостей, а крук – до біди?

«Птахів, якщо порівняти з іншими класами хребетних – рибами, амфібіями, рептиліями, ссавцями – у три рази більше. Тереважно наші люди розрізняють ті дикі види пернатих, котрі бачить мимохідь у своєму подвір’ї чи місті: горобець, голуб, ворóна, синичка, можливо, ще сова і чайка, – розповідає вчений-орнітолог, завідуючий кафедрою лісівництва географічного факультету УжНУ Людвіг Потіш. – І мало хто знає, що є такі птахи, котрі, живучи поряд із людиною, інтелектом не відстають від домашніх улюбленців – собак та кішок. Люди на них часто не звертають увагу, а ось вони, навпаки, добре вивчили наш характер та поведінку».

До однієї з найрозумніших серед птахів родини вóронових у нашій фауні належать: крук, ворóна сіра або ґава, галка, грак (гайворон), сорока, горіхівка, і – найкрасивіша із них – сойка. «Найбільше помилок у визначенні (тобто люди називають їх усіх просто ворóнами) – між круком, ворóною сірою і граком, – у переважній більшості випадків граків через схожість забарвлення називають ворóнами, що є невірно, – стверджує пан Людвіг. – Уся катавасія з вóроновими через те, що по-російськи птах зветься «вóрон», а по-українськи – «крук». Назва ворóни сірої співпадає, і люди думають, що ворóна – то самка, а вóрон – то самець, але то абсолютно різні види».

А ще вóронові – непогані імітатори людського голосу та звуків, котрі видають інші тварини. Вони трохи поступаються індійській майні – найкращому імітатору голосу серед птахів. «Вóронові дуже добре відтворюють навколишні звуки, обманюючи при цьому людей. Можу навести приклад, коли граки залітають у сад. І ви чуєте – ніби щось «нявкає». Собака починає бігати, шукати кота. В цей час грак швидко паде і з миски пса краде їжу. Я часто спостерігав таку колективну поведінку цих птахів, – каже Людвіг Потіш. – Вóронові взагалі дуже швидко вчаться, пристосовуються до умов проживання. Вони є одними з найважчих елементів дослідження, бо постійно живуть поряд з людиною і добре знають її поведінкові реакції.

Наприклад, Ернест Сетон-Томпсон описував, що важко уявити, наскільки великою має бути базис в мозку, наскільки широким досвід у птаха, щоби відрізнити палицю від рушниці. Він і Федір Лоренц «надцять» раз проводили такі досліди: проходили мимо зграї граків то з палицею, то з рушницею. Доки рушниця на плечі – вони не реагують. Як тільки чоловік знімав рушницю з плеча – птахи моментально тікали. Дослідники брали звичайну палицю, робили те ж саме – вони не реагували! Тобто птахи навіть можуть диференціювати – і то має вигляд палиці, і те, та вбити може лише рушниця, тому й тікали».

То як все-таки відрізнити види одного і того ж класу пернатих, котрі ви можете зустріти у своєму дворі чи на підвіконні? Пан Людвіг дав кілька основних орієнтирів для ідентифікації кожного із вóронових.

Детальніше про це - читайте у матеріалі Вероніки Брудки на порталі "Зелене Закарпаття". 

Теги: ворона, крук, птахи

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати