Член Спілки кінематографістів України та почесний член Спілки художників України народився на Перечинщині в селі Раково, але більшу частину свого життя прожив на Одещині, де після закінчення у 1957 р. Всесоюзного державного інституту кінематографії в Москві, працював в Одеської студії художніх фільмів. У доробку художника-постановника 15 художніх фільмів та співпраця з відомими радянськими режисерами та акторами. Та покликанням його життя був живопис, якому навчався в художньому училищі прикладного мистецтва в Ужгороді.
Вчителями по фаху у Заяця були А.Ерделі і Й.Бокшай, а сокурсниками – майбутні академік Академії мистецтв України Володимир Микита та відомий монументаліст і живописець Володимир Кокоячук. Після закінчення училища Михайло Степанович ненадовго став колегою закарпатських корифеїв, викладав живопис. Після роботи в кінематографії поселився в мальовничому селі Санжійка на березі Чорного моря і знову повернувся до пензля і фарб, є автором більше 300 живописних робіт. Через велику скромність живописця його перша велика персональна виставка відбулася тільки в 73 роки.
В одному з інтерв’ю пан Михайло зізнався: «Я малюю експромтом, на одному диханні. І тому мої роботи такі свіжі. Я художник першого погляду, перших вражень, емоцій. Люблю і пейзаж, і портрет, і натюрморт. Я ніколи не орієнтувався на продаж чи на споживача. Завжди малював для себе, в своє задоволення». У цьому можна переконатися, відвідавши виставку в Ужгороді.
В експозиції представлено 50 полотен художника, які він відібрав саме для показу на Закарпатті і частина з яких тут так і залишаться. Картини представляють різні етапи творчості митця – від ескізів в ранній період його становлення, дипломної роботи і до останніх робіт, виконаних в 2004 р. Через хворобу не всі творчі плани вдалося художнику реалізувати. Не зміг він і особисто бути присутнім на відкритті такої бажаної для нього виставки на батьківщині. Закарпатці знайомилися з невідомим земляком по розповідях його друзів, колег та знайомих. Так, цікаві факти з біографії ювіляра розповів його сокурсник по художньому училищу Володимир Микита. Виявляється, пан Михайло добре грав на мандоліні і вони разом виступали зі студентським оркестром. Вдалося В.Микиті й намалювати Михайла Заяця за роботою. Це полотно, датоване 1964 роком, також представлено на виставці.
Про життя художника в Санжійці, пейзажі якої неодноразово увіковічені в полотнах живописця, розповіли молода художниця з Одещини та ужгородське подружжя мистецтвознавця Оксани та письменника Олександра Гаврошів, які влітку гостювали в пана Михайла і стали організаторами виставки.
