Півмісяця тому центральна площа міста – Театральна – з проміжком у добу двічі постраждала від нашестя руйнівників: один, будучи напідпитку, дозволив собі виїхати автівкою на Театральну і врізався в перила набережної, інший наступної ночі розписав стіну над вуличною сценою, «обрамивши» своєю писаниною герб міста.
У першому випадку в управлінні ДАІ вже надвечір повідомили, що горе-водія знайдено і він понесе відповідальність згідно з чинним законодавством. А це – штраф по адмінпротоколу. Влада Ужгорода, у свою чергу, устами своєї прес-служби відрапортувала – «завдяки оперативним діям міського КШЕПу, огорожа та Миколайчик, які постраждали під час зіткнення з автомобілем, були на своєму місці. Вартість ремонтних робіт сягнула 10 тисяч гривень».
Не доводиться сумніватися, що якби громадськість довірливо «проковтнула» таке повідомлення, то вся зазначена сума тихенько і в невідомому напрямку зникла б з міського бюджету. Однак, коли журналісти зафіксували на фото обсяги і «якість» здійснених «ремонтних робіт» і озвучили на весь інтернет питання, чи коштує звичайне, зроблене нашвидкуруч і абияк, заварювання огорожі таких грошей, у міськраді змушені були озвучити новий варіант відповіді – мовляв, зазначену суму планується витратити на на чавунне литво для відновлення перил.
Хай і так. Хочеться вірити, що замість старих чавунних опор і труб, понівечених п’яним «мачо» за кермом «скаженого» «Шевроле», незабаром побачимо нові, аналогічні, вартістю в тих таки 10 тисяч. Але і в цьому випадку відкритим залишається питання: чому збитки, заподіяні безмозглим хуліганом, мають покриватися з міського бюджету, тобто – з кишень ужгородців, тоді як влада мала всі можливості зобов’язати винуватця відшкодувати їх власним коштом?..
З «гербовими» «розписами» берегівського «десантника» вийшло ще цікавіше. Одразу ж після того, як ужгородські журналісти «розтрубили» в інтернеті про зазначений акт вандалізму, влада, знову ж таки, оперативно відзвітувала – спаскуджену вандалами стіну на площі Театральній відновлено. Всього за якихось там 5 тисяч гривень. Озвучена на офіційному сайті міськради цифра знову ж таки викликала здивування представників ЗМІ і громадськості. Бо ж очевидно: аби відчистити стіну, потрібні хіба що розчинник, банка фарби і, може, ще валик для фарбування. То ж під які витрати міське чиновництво вирішило у цьому випадку «списати» 5 тисяч бюджетних гривень? Це при тому, що в одній із груп в соціальній мережі Фейсбук власник розташованого тут же, на Театральній, закладу Іван Волошин розповів, що відновлювати розмальовану стіну після кількагодинних «трудів» комунальників довелось його працівникам. Бо надіслані чиновниками «два бухаря» лише «все порозмазували»…
Зазначений випадок з «розмальовуванням» «гербової» стіни в самісінькому центрі Ужгорода – під прицілом відеокамер і в полі діяльності міліцейських патрулів – став справжнім викликом для тієї частини ужгородської громади, якій насправді не байдуже, що коїться в місті. А тому редакція Закарпаття онлайн з власної ініціативи і за гарячими слідами провела відповідне розслідування і, навіть, назвала ім’я, прізвище і місце проживання ймовірного зловмисника – мешканця Берегова Олега Тюрикова. Все, що залишалося міліції в цьому випадку, це, не гаючи часу, поцікавитися, де тієї ночі перебувала зазначена особа.
Аби з’ясувати, як просувається розлідування, журналіст Закарпаття онлайн за три дні після оприлюднення цієї інформації зателефонував до Ужгородського міськвідділу міліції. Відповідь правоохоронців ошелешила: виявляється, міліція навіть не збиралася розшукувати зловмисника. Причина банальна: немає заяви про скоєння злочину.
Питання, чому міська влада Ужгорода, яка публічно погрожувала зловмисникові адмінвідповідальністю, так і не передала правоохоронцям відповідну заяву, залишаючи непокараним вандала і, відповідно, спонукаючи до нових «подвигів» його колег по «руйнівному» хобі, залишається відкритим. Як і те, чому злочинця так і не взялася шукати міліція, прес-служба якої після нашого звернення заявила, що, попри відсутність заяви від влади, підставою для пошуку злочинця може стати і журналістське розслідування, зроблене редакцією Закарпаття онлайн, яке вже чітко вказало на особу берегівського «художника»…
Утім, ужгородська міліція у всій цій історії заслужила на окремий «кусень» «слави». «Малярство» «невідомого» «митця» зачепило не тільки нас. І, як з’ясувалося днями, ужгородський журналіст Віталій Голуб звернувся в ужгородський міськвідділ УМВС із проханням провести перевірку за оприлюдненою Закарпаттям онлайн інформацією і порушити за фактом вандалізму на площі Театральній кримінальну справу. На що з міліції надійшла приголомшлива відповідь: опитані нею громадяни (?) «пояснили, що про факт пошкодження стіни на пл. Театральній в м.Ужгороді вони нічого не знають. Хто саме міг пошкодити стіну їм нічого не відомо, вони нічого не знають та нікого в цьому не підозрюють». Далі міліція потішила ще більше: «Опитати гр. Тюрикова Олега на момент прийняття не надалось можливим, оскільки за вичерпними даними він проживає в м. Берегово».
Приїхали…
Ну і, як контрольний постріл від ужгородської міліції, цитата на завершення: « …оскільки на момент прийняття не встановлено суму завданого збитку (а як ще 5 тисяч, «озвучених» міськими чиновниками? – ред.), що унеможливлює провести повну та всебічну перевірку, і прийняти об’єктивне рішення.., в порушенні кримінальної справи… відмовити»
Не знаючи про ініціативу журналіста В.Голуба, редакція Закарпаття онлайн з початку тижня робила безперервні спроби з’ясувати у відділі благоустрою Ужгородської міськради і, паралельно, у міськвідділі міліції, у якому стані перебувають зазначені справи і чому ужгородська влада не зацікавлена в пошуку та покаранні винних і відшкодуванні завданої ними шкоди. Але міліцейські та чиновницькі телефони, стаціонарні та мобільні, з яких спершу пообіцяли дати відповідь на поставлені запитання, три дні поспіль відповідали впертою мовчанкою…
Тим часом, «вандальне» свавілля в Ужгороді набирає нових обертів: цього тижня вандали добрались до пам’ятника Бокшая та Ерделі, спробувавши відпиляти бронзову голову одного з художників. І знову, попри те, що сталося це, як мінімум, цієї неділі, про що одностайно повідомили місцеві ЗМІ, влада не вжила жодних заходів, аби запобігти ще більшій проблемі. Адже, якщо для того, аби зараз запаяти глибокий пропил на шиї латунного Ерделі, знадобиться близько 2 тисяч гривень, то в випадку, якщо зловмисники доведуть таки розпочату ними справу до логічного кінця, збитки сягнуть вже десятків тисяч…
То, може, влада ЗАЦІКАВЛЕНА саме в такому розвитку подій?
Так, якщо уважніше проаналізувати проблему, прорахувати чиновницькі спокуси, інтереси та суми, про які йдеться у кожному конкретному випадку, можна побачити, що «бізнес» на вандалізмі може приносити ужгородським можновладцям «прибутки» в десятки тисяч гривень. Не менше 9 тисяч «заробітку» на чавунній огорожі набережної… 4500 (при собівартості матеріалів максимум в 500 гривень) – на замальовуванні «гербової» стіни… Ще 4500 – за «замалювання» попереднього «графіті» на цьому ж місці... «Енна» сума на кількаразове «бетонування» «нульового» ведмедика… Відновлення відрізаних голів пам’ятників… Чим більше «постараються» вандали, тим більшою є сума для ліквідації проблеми, а значить – і суми, що їх можна отримати у вигляді «відкатів». Тому паяння розпилу на шиї Ерделі для чиновника – просто «економічно» невигідне. І йому справді варто, мабуть, дочекатися, коли зловмисники вкрадуть цілу голову. А «шукати» вже знайденого журналістами автора «графіті» на площі Театральній – просто абсурдно. Бо хто вбиває курку, що несе золоті яйця?..
Якщо арештувати одного вандала, інші перестануть розмальовувати, ламати, відпилювати і, загалом, нищити…
І в цьому, схоже, вся суть проблеми ужгородського вандалізму. І логіка бездіяльності міського чиновництва…
У міському бюджеті ще є «зайві» кошти?
Вандали, вперед!..
