В Угорщині дискутували про Карпатську Україну

На конференції розглянуто різні аспекти функціонування проголошеної 15 березня 1939 року Карпатської України – унікальної сторінки історії, існування і значення якої і понині суперечливо інтерпретується у національній історіографії окремих країн, повідомляє власний кореспондент УКРІНФОРМу.

«Події, пов’язані з Карпатською Україною, виходять далеко за рамки регіональної історії. Розходження у їх трактуванні в національних історіографіях, що нерідко зумовлювалося політичною заангажованістю, стояли на перепоні об»єктивного висвітлення болісних подій березня 1939 року в Закарпатті, їх досліджень у європейському та міжнародному історичному контексті. Скласти з них сукупну, без політичних нашарувань, картину - таке непросте завдання поставили перед собою учасники конференції, дослідники історії з Угорщини, України, Австрії, Польщі та Румунії», - сказав заступник директора Наукового Інституту історії Центру досліджень гуманітарних наук Академії Наук Угорщини Оттіло Повк.

На конференції відзначалося, що 15 березня 1939 року у Закарпатті, що входило на правах автономії до складу Чехословаччини, на легітимно обраному законодавчому парламенті – Соймі – було проголошено незалежну державу - Карпатську Україну. засвідчили своє прагнення до об’єднання з українським народом по інший бік Карпат. Але окупація цього ж дня Угорщиною Закарпаття поклала край новоствореній державі, обставини і процес формування якої в міжнародних наукових колах нерідко подається у викривленій інтерпретації на догоду певним ідеологічним та політичним орієнтирам.

Широке коло дискусійних питань, пов»язаних із умовами створення і трагічною долею Карпатської України, порушили на конференції угорські вчені в доповідях, що стосувалися, зокрема, угорського ревізіонізму і військових дій Угорщини, діяльності угорських і німецьких секретних служб безпеки на Закарпатті у березні 1939 року, угорської політичної риторики щодо періоду 1938-1939 років у Закарпатті.

Про сучасні націонал-патріотичні спроби інтерпретації історії Карпатської України, шлях Карпатської Січі від парамілітарної організації до збройної армії, питання Карпатської України і його вплив на угорсько-німецькі відносини 1938-1939 років розповіли на конференції Роман Офіцинський (Ужгородський національний університет), Олександр Пагір’я (Київський Національний університет ім. Тараса Шевченка), Олександр Богів (Ужгородський національний університет). До політичного чи мовознавчого слід віднести питання про те, якою мовою розмовляли в Карпатській Україні – про це йшлося у виступі на конференції співробітника Інституту славістики Віденського університету Міхаела Мозера.

Польський погляд на події 1939 року в Закарпатті представили на конференції вчені Інституту історії Вроцлавського університету Даріус Дабровскі та Пьотр Ціхорацкі. Румунську точку зору щодо політичних, дипломатичних, військових та гуманітарних аспектів, пов»язаних з анексією Карпатської України, висловив науковець Західного університету м. Орадеа Корнел Град. На питаннях Карпатської України у дзеркалі румунських документів 1938-1939 років зупинився співробітник Інституту історії Румунської академії наук Оттмар Трашка.

Конференція у рамках програми «Мережі європейської пам’яті та солідарності» проведена Науковим інститутом історії Центру досліджень гуманітарних наук Академії Наук Угорщини, Ніредьгазькою вищою школою та Науковим центром Східної та Центральної Європи.

Теги: конференція, Карпатська Україна

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати