Написати про об’єднання співвласників багатоквартирних будинків спонукав об’ємний лист до редакції (на п’яти сторінках формату А4!), у якому берегівчанин Михайло Попович описує багаторічну епопею з капремонтом багатоповерхівки, вірніше, його відсутністю. В мерії людям радять спершу створити ОСББ, а потім, кажуть, на умовах співфінансування виділять кошти на ремонт. «Фактично, на плечі мешканців хочуть повісити всі проблеми. І хто придумав ті об’єднання? Мені здається, що це афера, яка обернеться недоліками з утримання житлового фонду країни», – обурюється читач. І нарікає: «90% населення не знає, що таке ОСББ, скільки будинків до нього може входити, хто має право бути головою тощо, бо пропаганда цих об’єднань відсутня, на сторінках газет тема замовчується».
В ОСББ з неплатниками доведеться воювати самим
Власне, ОСББ – зовсім непогана річ, якщо беруться за її реалізацію небайдужі люди. Й щоб «реабілітувати» в очах закарпатців об’єднання співвласників, а заодно провести лікнеп із цього питання, ми звернулися за роз’ясненнями до голови Ужгородського осередку Всеукраїнської громадської організації Спілки власників житла України Марини Куберки. Чому саме до неї? Бо обласного осередку немає, тож на всіх форумах нашу область представляє якраз Марина Юріївна. Вона має солідний практичний досвід, адже 6 років очолює ОСББ у багатоповерхівці, де мешкає. Та й, зрештою, в Ужгороді ситуа¬ція зі створенням ОСББ найкраща в краї.
«Загалом в обласному центрі зареєстровано 73 об’єднання співвласників багатоквартирних будинків, хоча у відсотковому відношенні це небагато, враховуючи, що в місті є 643 три- й більше поверхових споруд (включаючи будинки на балансі ЖРЕРів, ТОВ, кооперативні, ОСББ та в яких створено БК), – каже Марина Куберка. – Основна перепона на шляху створення ОСББ – пасивність мешканців, котрі не усвідомлюють себе співвласниками. Вони отримали квартири, а споруда загалом, вважають, належить міськраді. Хоча за законодавством України власники квартир є співвласниками будинку». Людям зручно постійно нарікати на владу, яка, мовляв, нічого не робить, але самі розпоряджатися кош¬тами й багатоповерхівкою не поспішають. Зручно й не платити за послуги, й не створювати ОСББ. Сумарна заборгованість ужгородців за квартплату ЖРЕРам, ТОВ, як свідчить статистика, – понад 17 млн. грн. Городяни кивають на неналежну роботу комунальників, ті – на неплатежі, й виходить замкнуте коло.
Здавалося б, створіть ОСББ й будете впевнені, що ваші гроші йдуть саме на ваш будинок. Але тоді з неплатниками доведеться розбиратися самим. А в нас, як відомо, якщо тече покрівля – це проблема мешканців останнього поверху, якщо каналізація заливає або підвал затопило – першого. Решта абсолютно байдужі. Є люди, кот¬рі роками не сплачують ЖРЕРу (в Ужгороді багатоповерхівки з 60 тисячами боргів не рідкість), але хочуть, щоб був порядок. І, звичайно, вони не зацікавлені в ОСББ, бо там оперативно оприлюднюють інформацію про боржників, тож перед сусідами буде соромно.
Мерія в 2013-му планує півтора мільйона на підтримку об’єднань співвласників
«Наша головна проблема в тому, що політики постійно заграють із людьми, – вважає Марина Куберка. – Візьмемо ту ж безкоштовну приватизацію розданих за часів СРСР квартир. У Польщі, приміром, на кожен будинок відкривали окремий рахунок, і на нього надходило ті 5% ринкової вартості житла, які сплачували мешканці за приватизацію. Ці гроші передбачалися якраз для ремонтів, плюс держава допомагала пільговими кредитами. У нас тепер часто можна почути, що перед створенням ОСББ міська рада зобов’язана капітально відремонтувати багатоповерхівку. Але ж у всіх нормативних документах – законах «Про приватизацію державного житлового фонду», «Про об’єднання співвласників багатоквартирного будинку», – прописано, що міські ради як колишні власники повинні взяти участь у ремонті. Який, до речі, проводиться після створення ОСББ».
За словами Марини Юріївни, раніше була загальнодержавна програма, де закладалися величезні кошти на капремонти будинків, у яких створили ОСББ. Найбільше – 1 млрд. грн. – по ній із бюджету виділили в 2007-му, а потім суми зменшувалися. Утім, там теж передбачалося 10–20-відсоткове співфінансування з боку мешканців. Тепер же держава передбачає для ОСББ лише пільгове кредитування під 3%. І це, в принципі, європейський шлях. Правда, наразі тільки в Донецькій області й у Луцьку окремі об’єднання підписали такі угоди – від Закарпаття бажаючих не було. Це ж непросто: слід виготовити проектно-кошторисну документацію, пройти через конкурс… А кредит потім погашається за рахунок платежів по внесках на утримання будинку.
Проте в Ужгороді вирішили піти іншим шляхом: виконком прийняв революційне рішення, яким затвердив положення про дольову участь власників квартир у капітальному ремонті й модернізації багатоповерхівок. Якщо депутати схвалять його на сесії, то ремонти у всіх будинках, незалежно від того, на чиєму балансі вони перебувають, проводитимуть за участі мешканців (адже чинні тарифи не включають якісь капітальні роботи – лише поточне утримання). Відтак усі обов’язково мають створювати товариства, щоб люди могли перераховувати кошти на ремонт конкретної багатоповерхівки. А вже далі жителі вирішуватимуть, брати її на баланс об’єднання чи залишатися в ЖРЕРі. До речі, в цьому ракурсі на програму підтримки ОСББ наступного року в міському бюджеті планують закласти 1,5 млн. грн. Якщо порівнювати з цьогорічними 200 тис. грн. – сума солідна. А оскільки є будинки, в яких чи не половина мешканців не платила квартплату десятки років, потрібну «десятину» від кошторису вартості робіт можна зібрати виключно з боржників. За такою ж схемою дольової участі хочуть в Ужгороді модернізувати й ліфти. На це після схвалення сесією на наступний рік мають виділити 1 млн. 100 тис. грн.
Мирослава Галас, "Закарпатська правда"
Як це зробити на практиці?
Отже, якщо у вашій багатоповерхівці є небайдужі активісти й контингент мешканців не безнадійний у плані платежів (ідеться саме про небажання платити, бо ж для малозабезпечених є субсидії), створювати ОСББ варто. Принаймні, будете чітко бачити, куди йдуть ваші гроші. Для початку потрібна ініціативна група як мінімум із 3 чоловік. У Департаменті міського господарства у відділі експлуатації житлового фонду та інженерних мереж вам нададуть детальну консультацію, що робити далі. Власне, саме тут працює Марина Куберка, і ділиться вона досвідом не тільки з ужгородцями, а й із мешканцями району, іноді й області. «2 тижні в будинку має висіти оголошення про проведення установчих зборів, котрі й вирішують, бути чи не бути ОСББ. Якщо більше половини мешканців прийшли на збори й 2/3 з них «за» – об’єднання легітимне. Тут же обирають його голову. Часто люди думають, що створивши ОСББ, вони мусять брати будинок на свій баланс. Але це не обов’язково. У принципі, завдання ОСББ – приймати спільні рішення щодо обрання надавача послуг для утримання будинку. Тож можна просто укласти угоду з приватною фірмою, яка має відповідну ліцензію, чи іншим ЖРЕРом, якщо попередній працював неякісно», – пояснює Марина Юріївна.
За її словами, наразі проблемним залишається земельне питання: Закон про ОСББ і Земельний кодекс України передбачають передання у власність об’єднання прибудинкової території. Але на практиці в місті нікому не вдалося це реалізувати: землю надають хіба в довгострокове користування на умовах пільгової оренди.
Загалом найлегше зі створенням ОСББ у нових багатоповерхівках. Там у людей інший менталітет – вони квартири купили за власні гроші й хочуть утримувати будинок у належному стані. За нинішнім законодавст¬вом до 1 об’єднання може входити лише 1 будинок, хоча за проектом, що чекає підпису Президента, кільком багатоповерхівкам, розміщеним на одній прибудинковій території, дозволять створювати спільне ОСББ.
На завершення ми попросили Марину Куберку розповісти про об’єднання, яке вона очолює. Виявляється, головує пані Марина 6-й рік на громадських засадах, і в більшості старих багатоповерхівок ситуація така ж. У нових очільники ОСББ також працюють безкоштовно, але там голови щорічно міняються, щоб усі по черзі несли це навантаження. ОСББ отримує статус неприбуткової організації, не є платником податку на прибуток та ПДВ.
«У нашому 40-квартирному об’єднанні нема неплатників: люди прекрасно розуміють, що вони – співвласники. Внески на утримання будинку та прибудинкової території у нас чи не найнижчі в Ужгороді – 62 коп. за м2 (ЖРЕРи беруть у середньому 1 грн./м2). Але це все йде на поточне утримання – прибирання, в тому числі й під’їздів, освітлення, косметичний ремонт загальних приміщень. Торік ще й на благоустрій викроїли кошти – завезли землі, розбили клумби, поставили огорожу. Та коли потрібні якісь капітальні роботи – гроші збираємо окремо. У 2008-му замінили водопровід у підвалі, цогоріч вирішували проблему з каналізацією. Наступного року плануємо капремонт щитової тощо. Дехто, звісно, обурюється, але раз на загальних зборах прийняли рішення – повинні платити. Бо покрівля, під’їзди, підвальні мережі – це спільна власність усіх мешканців, і якщо хочемо утримувати їх у належному стані – за все треба платити», – підсумовує Марина Юріївна.