— Землі в нас дуже мало, по 40 сотих на родину, — розказує сільський голова Іван Поштак. — Ягодами широчанці засаджують по півгороду.
Полуницю на продаж Марта Погоріляк, 56 років, вирощує з 80-х.
— За два тижні, доки сезон, ягоду збираємо п’ять разів, у середньому по 250 кіло, — каже. — Але цього року багато цвіту вимерзло. Думаємо заробити десь 3,5 тисячі гривень. У врожайні роки і 5 тисяч виходило. Перший урожай у травні ми продавали по 10 гривень за кіло. Тепер ягода по 5 гривень.
Через Широке пролягає дорога з Мукачевого на Івано-Франківськ. Уздовж неї селяни виставляють на ослінчиках відра з полуницею. За трилітрове відерце просять 15 грн. Ягоду виносять і на ринок у центрі села. Там відерце можна продати за 25 грн. До Широкого часто приїздять перекупники з Ужгорода, Львівщини, Тернопільщини та Києва.
Після закінчення сезону, в кінці червня, полуничне листя скошують. У серпні садять нову розсаду.
— Кущі родять по чотири роки, — розповідає Марта. — Потім треба обновляти. В лютому обкопуємо з чоловіком кожен рядок. З лісу приносимо сухого листя і насипаємо у міжряддя. Це щоб ягоди не бруднилися. Інакше вони лягають на землю, та й дощ обляпує.
На зароблене з полуниці Марта Погоріляк купить зерно та комбікорм, щоб вигодовувати телят і поросят.
Сніжана РУСИН, "Газета по-українськи"
21 червня 2007р.
Теги: