- Тут виготовляють верх для взуття. Я називаю його “черевички для Попелюшки”. Ні, не кришталеві, прекрасною феєю на бал подаровані , а зручні та добротні, схожі на сабо, для повсякденного використання...
А чому у нас про це не знають? Перш за все тому, що колектив підприємства з іноземними інвестиціями, де наразі трудиться 135 працівників, складові майбутньої продукції відправляє на фірму в Данію, а вже звідти – готове взуття – потрапляє до Америки. У нас же його можна побачити хіба на стелажах в офісі ТОВ “Саніта-Україна”. Високоякісне, з гарної, найрізноманітніших кольорів шкіри, воно, кажуть, і за кордоном коштує недешево. А в нас – і говорити не доводиться: черевики на повсякчас за такі гроші навряд чи собі хтось може дозволити...
Про позитивні аспекти господарської діяльності підприємства охоче розповідає головний інженер Василь Лендєл:
- Розкрійники та шевці верху взуття на нашому підприємстві – люди найголовніші, - наголошує. – Для них – і зарплата в середньому 1000 гривень, і безкоштовна доставка до місця роботи та чай із кавою, і медичні огляди разом із забезпеченням спецодягом й засобами індивідуального захисту...
- Скільки, ви думаєте, лише в цьому році інвестори потратили на те, аби виконати вимоги чинного законодавства з охорони праці? – стає до розмови директор ”Саніти” Арам Погосян.
- Згідно зі ст. 19 Закону “Про охорону праці”, - відповідаю завчено, - ці вкладення повинні становити не менше 0,5 % від суми реалізованої продукції.
- У нас, - пишається директор, - набагато більше: уже освоєно 102 тис. гривень із запланованих 120 -ти. Були претензії до умов роботи на дільниці, де працюють з токсичними клеями – встановили високоефективну вентиляційну систему. Вказали нам на необхідність атестації робочих місць – взялися за її проведення, ось-ось завершимо...
“Хвали мене мій ротику, бо тя роздеру” – кажуть в народі про тих, хто бажане намагається видати за дійсне. Так змушені сказати й про адміністрацію ТОВ “Саніта-Україна”. Адже, перевіряючи виконання приписів попередньої перевірки, головний інспектор Діана Казакова стомилася дивуватися безвідповідальності її представників.
- Вентиляція в приміщенні розкрійного цеху нарешті працює? - допитувалась інспектор. У відповідь – мовчання. Чому приміщення для зберігання запасів клею не обладнане витяжною вентиляцією? В очах непідробне здивування: а навіщо? Як працюємо з електроінструментом, кабелями - подовжувачами? Коли впорядкуємо перелік робіт з підвищеною небезпекою, навчимо персонал, що на них працює? Адже кожне з цих - на погляд людини невтаємниченої у справу - незначних порушень може призвести до ризиків, що зашкодять здоров’ю, а ще гірше – життю працівника...
– Зверніть увагу, - вже просто обурюється інспектор, – звичайний лінолеум у приміщенні першого поверху. Шматки його давно відстали від підлоги. Скільки людей, та й ми самі, щойно перечепились. Дякувати Богу, без наслідків. А може статися непоправне. Хто відповідатиме? І наголошую, до речі, на цьому не вперше...
Та найбільше здивування під час перевірки – позиція інженера з охорони праці підприємства Олексія Грінченка. Згодні, що виконання приписів здебільшого залежить від виділених інвесторами на цю справу коштів. Але ж із цим, як переконали нас в ході перевірки, проблем немає. Значний відсоток невиконаного - рутинна робота спеціаліста: поновлення інструкцій, проведення інструктажів, заведення оперативних журналів, відслідковування та усунення дрібних порушень – все те, що можна і треба виконати без особливих матеріальних затрат, проте за сумлінного та відповідального ставлення до справи. Адже за щось та зарплата отримується! Натомість – повна байдужість...
Результат оперативної перевірки стану охорони праці на ТОВ “Саніта-Україна” – припис з кількома десятками порушень, що повинні бути усунені у встановлений термін, зупинка заточувального верстата та припинення робіт із застосування електроінструменту, штраф, накладений на директора Арама Погосяна. І остання дружня порада: позбутися згубної практики в одне вухо впускати, а в інше випускати зауваження, нехтування якими може призвести до біди. Інакше на успішну роботу годі й сподіватися...
Прес-служба теруправління Держгірпромнагляду по Закарпатській області
21 червня 2007р.
Теги: