Ці двосторонні документи сприяють уникненню перетворення зовнішнього кордону Європейського Союзу на бар'єр для ділового, соціального, культурного та регіонального співробітництва, сприяють інтегрованому співробітництву між прикордонними регіонами та є ефективним механізмом зближення прикордонних територій.
Завдяки таким угодам, жителям прикордонних районів не потрібна шенгенська віза, вони мають можливість отримати дозвіл місцевого прикордонного руху, що дозволяє їм вільно перетинати кордон. До тепер Румунія уклала Угоду про малий прикордонний рух лише з Р. Молдова, що набула чинності в березні 2010 року. Переговори довкола укладення подібної домовленості з Україною та Сербією ще тривають.
Румунсько-українські перемовини з підготовки проекту Угоди між Урядом Румунії і Кабінетом міністрів України про місцевий прикордонний рух були початі ще в 2007 року, щойно після вступу Румунії до ЄС. Сторони домовилися про безкоштовне оформлення дозволів на спрощений перетин кордону в режимі місцевого прикордонного руху пенсіонерам, інвалідам і дітям до 18 років.
У певний момент переговори між Бухарестом і Києвом перебували в досить просунутій стадії і документ був майже готовий до підписання. Однак наприкінці переговорного процесу виникло ряд труднощів і непорозумінь. На останньому раунді переговорів, в січні 2009 року дискусії зайшли в тупик, хоча вже очікувалося оголошення про їх завершення і підписання двостороннього документу. Румунська сторона порушила питання доцільності відкриття консульства в Ужгороді та консульського відділу в Солотвині, в той час як українська сторона наполягала на відкритті нових пунктів перетину кордону.
Представник українського МЗС заявив тоді, що Румунія висунула Україні низку неприйнятних умов для підписання угоди про малий прикордонний рух. У відповідь на це МЗС Румунії заявило, що пропозиції румунської сторони пов’язані з необхідністю виконання вимог, які висунув Євросоюз в перспективі приєднання Бухареста до Шенгенської зони.
Нещодавно Посол України в Румунії Теофіл Бауер провів прес-конференцію, в ході якої прокоментував двостороннє співробітництво України з Румунією. На запитання про перспективу підписання угоди про малий прикордонний рух, керівник української дипломатичної місії відповів: “Звичайно це, не стільки неприємно, скільки важко про це говорити, бо ми є сусідами і дійсно Румунія, як член Євросоюзу одна із останніх країн, яка не підписала з нами цю угоду, яка в першу чергу слугувала би інтересам жителів прикордоння з обох сторін. Адже дозвіл, який отримував би громадянин України, чи Румунії давав би можливість безперешкодно, на протязі 5 років здійснювати перетин кордону. Ми знаємо, що по обидві сторони кордону мешкають родини, мешкають родичі, які мають запит на перетин кордону. Справа в тому, що визначальну роль у підписанні цього документу відіграє саме Румунія, тому що Румунія входить в Європейський Союз, має зобов'язання щодо вступу в Шенгенську зону і саме від позиції румунської сторони залежить швидкість і час підписання цієї угоди. Тому ми сподіваємося на пошук взаємоприйнятного рішення, я би сказав консенсусного рішення, яке б дало нам можливість якнайшвидше підписати цю угоду.”
Торкаючись цього питання влітку минулого року екс-глава румунського зовнішньополітичного відомства Теодор Баконскі заявив, що Бухарест хоче якнайшвидше підписати Угоду про малий прикордонний рух, але повинні бути створені умови для належного дотримання її положень. “У нас є Генеральне консульство з малочисельним персоналом в Чернівцях, яке не може впоратися із такою протяжністю кордону, - сказав Теодор Баконскі, - тому нам потрібно ще дві консульські установи для видачі дозволів на малий прикордонний рух.“
Нагадаємо, угоду про малий прикордонний рух Україна вже підписала з Польщею, Угорщиною і Словаччиною, які в грудні 2007 р. увійшли до Шенгенської зони. Румунія не є членом Шенгенської угоди, проте входить до ЄС і чекає запрошення приєднатися до Шенгену, тому процедури отримання румунських віз та роботи консульських установ мають відповідати шенгенським нормам. (Василь Каптару)
www.rri.ro