В Ужгороді дбатимуть про тварин, які потребують захисту

«Передумовою для створення «Екотону» стало накопичення нових ідей, поштовх до нових знань, бажання працювати у природоохоронному напрямку. Коли ми побачили, що можемо виконувати значну частину роботи, зрозуміли, що з часом не вистачатиме рук. Тому й вирішили об’єднатися і розширювати коло своїх однодумців», – розповіла  співробітник зоологічного музею УжНУ, голова ГО «Екотон» Юлія Войнарович. За її словами, сьогодні організація нараховує 40 членів, які проводять заняття з дітьми, реалізовують плани щодо проведення освітніх конференцій та екологічних заходів.

«Нас об’єднали спільні ідеї. Таким чином сформувався колектив, який має намір працювати в одному напрямку. Зараз дуже серйозною є проблема захисту тварин, які потрапляють у антропогенні пастки. Допомога таким тваринам – це один із напрямків діяльності нашої організації”, – зазначив секретар організації та співробітник зоологічного музею УжНУ Арпад Крон.  “У нас з’явилися волонтери, які охоче допомагають не тільки практично, а з часом отримують певні знання, починають розуміти й теоретичну сторону проблеми. Ми постійно обмінюємося досвідом, прагнемо нових знань. Усі учасники нашої організації – це небайдужі люди, це ті, хто дійсно любить природу і хоче чимось їй допомогти», – стверджує науковець.

Засновники організації розповіли, як їм доводилось рятувати від загибелі кажанів, жаб, допомагати птаху костогризу, сові, білці, лебедю. Вони вважають, коли тварина опиняється в умовах, які становлять ризик для її життя, людина обов’язково має втрутитися і зробити все можливе, щоб не допустити загибелі тваринки.  «Під час нересту жаби пересуваються із однієї водойми в іншу. І часто поміж водоймами розташована автомобільна траса. Це означає, що велика кількість тварин саме у цей період гине. Навесні ми організували волонтерів і відрами перенесли жаб в іншу водойму, щоб машини їх не задавили. Таким чином досить великій кількості цих тварин було врятовано життя», – розповіла Юлія Войнарович.   

«Наша діяльність почалася із порятунку кажанів, яких ми знайшли на фізичному факультеті. Майже 150 летучих мишей ми звідти забрали на перетримку: без цього вони б просто загинули. Постійно їх вимріювали, зважували, годували їх, а як тільки потепліло – відпустили. Бувало, що люди, дізнавшись про те, що ми таким займаємось, приносили нам кажанів у коробках. Дододилось і їх рятувати. Але зате вижили майже всі”, – розповідає співзасновник ГО «Екотон», аспірант кафедри зоології УжНУ, керівник гуртка «Акваріумістика» в ПАДІЮНі Мирослав Маркович.

Рятівники кажанів кажуть, що ситуація з ними зараз досить невтішна: вид “руда вечірниця” знаходиться на грані зникнення, і взагалі кажани потребують неабиякої уваги і захисту. Ці тваринки – мігруючі, тому саме в період міграції часто потрапляють у антропогенні пастки – це частини приміщень, будинків, з яких не можуть вибратись: «Мігруючи на далекі відстані, кажани знаходять затишні для них приміщення. Це не обов’язково тепло: вони звикли зимувати у щілинах, темних місцях. І якщо на їхньому шляху трапляється місце зі старими вікнами, вони туди залітають, але, як правило, ті їхні сховища є антропогенними пастками, і кажани, зазвичай, гинуть бо не можуть звідти вибратися. Коли кажани притаїлися десь в будинку, де приміщення не зачинене, то вони з настанням весни звідти виберуться, але коли вони залітають у проміжки між вікнами, що досить часто буває, то, на жаль, не виживають, якщо їх вчасно не помітити і не випустити на волю. Кілька років в Ужгороді  тому працював наш наставник Ігор Загороднюк, який мав детектор, що дозволяє слухати кажанів і таким чином відслідковувати їх, робити облік. Це невеликий пристрій, який перетворює кілогерци у герци, щоб ми могли їх сприймати на слух. Тоді ми ще часто проходили Слов’янською набережною і облікували кажанів. Нарахували 12 видів. А зараз, коли активно здійснюються ремонтні роботи, міняються вікна, дахи будинків, їх немає зовсім Вони літаючі, і, якщо нема де зупинитися, вони летять собі далі», – каже Юлія Войнарович. 

Для того, щоб пропагувати любов і бережливе ставлення до природи «Екотон» розвиває ще один напрямок – заняття зі школярами. Лекції, практичні, пізнавальні походи проводяться для діток середнього шкільного віку. Також юні прихильники природоохоронної діяльності залучаються до порятунку тваринок. Крім того, старші «екотонівці» проводять з ними цікаві заняття, де діти можуть пройти шлях від теоретичного ознайомлення з матеріалом до практичного його застосування та невеликого дослідження: «Займаємося з дітьми у режимі позакласного факультативу. Навіть нещодавно виготовляли разом з ними еклектор – пристрій для «виганяння» дрібних ракоподібних з-під кори, або тих, що живуть під настилом землі. Еклектор допомагає їх «примусити» вилізти: лампочка нагрівається і таким чином потім під мікроскопом можна нормально роздивитися тваринку», – розповідає Мирослав Маркович, який безпосередньо проводить заняття зі школярами. «Наше навчання – від теорії до практики спочатку пояснили явище, потім самостійно виготовили прилад, а далі – безпосередній процес спостереження за тваринками і вивчення їх», – додає Арпад Крон, який також займається з молодшими «екотонівцями».

Молоді природоохоронці планують активно розвивати свою роботу та залучати до участі у своїх заходах громадськість: «Хочемо організувати науково-популярні лекції для населення. Це сприятиме не тільки підвищенню рівня освіченості людей у сфері екології та охорони природи, а й допоможе їм у буденному житті діяти так, щоб ніяким чином не зашкодити, а навпаки – коли є потреба, допомогти, запобігти проблемі чи швидше її вирішити. Це дуже важливо», – наголошують засновники «Екотону».

Громадська організація «Екотон» запрошує всіх небайдужих до співпраці. Долучайтеся!
Контакти:
Тел.:  : 099-972-93-87 (Мирослав),  093-760- 58-80  (Юлія), 066-884-15-10 (Арпад);
E-mail: julcha@ua.fm

Теги: Екотон, дикі тварини, громадська організація, допомога, природа

1 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати