За власні гроші власними руками німці та голандці збудували в Хусті школу (ФОТО)

Директор Хустського районного навчально-реабілітайційного центру Мар’яна Альбрехт

Що означало для ваших дітей цього року «піти до школи»?

Як зазвичай перед першим вересня батьки вибирають школу для дитини? Туди її не дам, бо там поганий вчитель, туди не дам, бо далеко, там невідремонтовані класи... В той же час цим дітям взагалі не було де вчитися. Більшість часу вони проводили вдома, на домашньому навчанні, бувало, що майже не спілкувалися з однолітками. Зараз наші учні трохи скуті, видно, що вони не звикли до життя за межами дому. Водночас видно наскільки важливим є для них спілкування з іншими дітьми, учні змінюються на очах...

Хто допоміг розпочати роботу закладу?

Наш навчальний центр повністю перебуває на державному утриманні, нас багато в чому підтримала місцева влада. Дуже відчутною була допомога християнських благодійних організацій «Віра і світло», «Любов і милосердя», які залучили меценатів із Голандії, Швейцарії, Німеччини, Австрії... Благодійники дуже допомогли нам не лише грошима, але й участю у будівництві.

Невже меценати з Голандії носили цемент на будівельних роботах?

Саме так! Волонтери, німецькі, голандські, вчителі, інженери, лікарі, взяли відпустки і приїхали сюди на Закарпаття, щоб допомогти у будівництві. Вони не тільки носили цемент, а й виконували майже всю чорну роботу підсобних робітників. Скажіть, хто з наших чиновників або навіть звичайних людей використав би свою відпустку для того, щоб безкоштовно і важко попрацювати?..

Чи є у вас заявки з інших районів?

Наш заклад районний, в першу чергу ми приймаємо дітей з Хустщини. Зараз у нас навчається 25 дітей. Але надходять заявки і з інших районів, бо кожні батьки мріють про повноцінне життя для своєї дитини. Наш заклад дає можливість отримати хорошу шкільну освіту, спілкуватися з однолітками, перебувати в колективі.

Хто, крім вчителів, працює з дітьми у вашому центрі? Які додаткові заняття плануєте ввести?

Зараз нас працює психолог, масажист, логопед і обслуговуючий персонал. А крім шкільної програми плануємо ввести заняття соціальної адаптації, додаткові процедури... Поки що роботи дуже багато, бо навіть не всім вистачає підручників. Ми змушені перексерювати навчальний матеріал.

Ви давно працюєте з фізично неповноцінними дітьми?

15 років тому я працювала звичайним вихователем у дитсадку. Одного разу моя знайома, мама дитини з фізичними вадами, попросила мене організувати окрему групу для дітей-інвалідів. Першого місяця я дуже пошкодувала, що взялася на себе таку відповідальність,  я приходила додому з роботи і плакала. Було дуже боляче дивитися на цих дітей. Але згодом я зрозуміла: ми помилково звикли сприймати їх як неповноцінних, як ображених Богом. А вони просто  набагато кращі від решти. Дуже розумні, емоційні і особливі діти, які не вміють брехати, не мають в собі лицемірства чи хитрості.

Теги: навчально-реабілітаційний, Мар'яна Альбрехт

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати