Фонтан для Крупки

У час, коли історична частина міста над Ужем потерпає від засилля реклами і недоладних яскравих вивісок, фасади будинків рясніють «рожевістю» й «блакиттю» і перетворюються на символи кітчу та несмаку, пам’ятки архітектури продаються за безцінь, а більшістю доріг ужгородці вимушені ходити і їздити обережно, аби не потрапити в пастки ям відкритих люків, обласна влада вирішила, що питання благоустрою площі Народної – саме те питання, яке вимагає термінового і позитивного вирішення. Відтак, доручила відповідальне завдання розробки проекту з реконструкції площі (чи то пак благоустрою, як це називають в ОДА) архітектору Володимиру Павлею, за задумом якого і з погодження влади на адміністративній площі мають з’явитись як мінімум мощені доріжки, фонтан і кулясті туї.

Проект, за яким площа Народна має перетворитись на «місце відпочинку городян», двічі відхилявся обласною науково-художньою містобудівельною радою. Щоправда, якщо вперше проект забракували, то на другий раз його доручили проектанту допрацювати і внести відповідні корективи згідно з озвученими зауваженнями. «Наскільки мені відомо, основні зауваження стосувались зменшення площі мощення для збереження зелених зон. Також були зауваження щодо коригування висадки зелених насаджень – йдеться про висадку кулеподібних туй, які були присутні на площі ще 20-30 років тому», – розповів головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба.

Нині розробник проекту, архітектор Володимир Павлей вже вийшов «на фінішну пряму»: наразі, за його словами, «триває доробка кінцевого варіанту проекту, генеральний план вже погоджений і завізований, лишилось тільки доробити візуалізацію презентації». Тим дивнішими виглядають пояснення головного архітектора міста Олександра Шеби зприводу геодезичних робіт, що минулого тижня проводились на площі Народній. Так, за словами головного архітектора, «в ідеалі такі роботи мають проводитись щоразу перед початком розробки проекту, вони потрібні для точних розрахунків». Але ж, як переконує проектант, проект вже готовий, тож навіщо потрібна була топогеодезична зйомка в такому разі – ще питання…

На прохання надати проект для його оприлюднення і презентації, його розробник, Володимир Павлей зауважив: «Я попрошу Вас перенести це на тиждень, адже поки проект не має, так сказати, «товарного вигляду». І додав: «Мене просили передчасно нічого не засвідчувати, щоб спочатку все було дороблене і ніхто не завадив цьому процесу. Я не хотів би передчасно говорити про проект, оскільки є недоброзичливці, люди, які стоять на заваді цієї програми. Нам треба ще тиждень роботи, і тоді я вам зможу це все показати, мені дозволять це зробити. А зараз я не маю повноважень давати Вам якусь інформацію».

Отакої! Замовник просив «нічого не засвідчувати», щоб «ніхто не став на заваді» реконструкції площі? Виходячи з того, що замовником виступає обласна виконавча влада, можна зробити висновок, що прохання (чи, може, наказ?) виходить прямо з керівної її верхівки. Звідки ж таке зацікавлення і чітка спрямованість на таки втілення проекту з перекроєння площі, не зважаючи на «недоброзичливців», якими, до речі, виступають компетентні і знані фахівці? І в структурі науково-художньої містобудівельної ради також, адже саме радою проект спочатку був взагалі забракований, а потім – відправлений на доопрацювання.

«Не треба було взагалі приймати рішення про доопрацювання! Яке доопрацювання? Відхилити треба проект взагалі, заборонити! Не треба чіпати ту площу, в місті що, немає більше, чим займатись і що облагороджувати? Довкола повно занедбаних скверів, парків, а фонтан знадобився комусь саме на адміністративній довершеній площі. Та ставте фонтан на Театральній, у скверах, парках», – обурюється архітектор Ярослав Балог. Каже: питання це обговорюється вже не один місяць, «про це вже багато разів говорилось і писалось, що лізти туди не треба – ні зараз, ні потім, ніколи! Площа завершена, розглядати можна хіба питання догляду за газоном – буде травичка більш чи менш зелена… І естетичне бачення не залежить від освіти та компетенції, адекватна людина, навіть не будучи архітектором, завжди має відчуття міста, смак і здоровий глузд».

Радикально не згідний із владними намірами зміни площі Народної мистецтвознавець Михайло Сирохман, який одним із перших заговорив про неприпустимість і несвоєчасність так званого «благоустрою», себто втручання в композицію площі. Свого часу видатний чеський архітектор Крупка надав площі Народній завершеного вигляду, дотримавшись усіх пропорцій, які є притаманними конструктивізму. А відтак, площа в структурі всього чеського кварталу входить у перелік пам’яток архітектури місцевого значення. Прямокутний газон перед будівлею ОДА Михайло Сирохман називає «шедевром чеського конструктивізму», архітектурним витвором досконалих форм і ліній. «Реконструкція площі – абсолютно авантюрна і непотрібна річ. Будь-які її зміни – абсолютно згубна архітектурна політика, чи, радше, її відсутність. Чеський квартал – це цілісна забудова і просто гріх робити якісь там поправки… Зелений прямокутник адміністративної площі вже досконалий, він необхідно і вигідно підкреслює геометрію ліній, притаманних конструктивізму», – говорить Михайло Сирохман.

І Михайло Сирохман, і Ярослав Балог, і, вірогідно, чимало розсудливих ужгородців, здатних до логіки й аналізу, сходяться в думці: витрата зусиль і коштів на масштабне перепланування адміністративної площі, коли цілі жилі квартали і місця відпочинку не облаштовані належним чином – дурниця і демагогія. «Прикриватись тим, що площа робиться для людей, на благо громадян – «пустозвонство»: люди живуть на іншому березі Ужа. Чому б владі не приділити увагу вулицям Легоцького, Грушевського? Там є де займатись благоустроєм, та й не тільки там, на жаль», – говорить Михайло Сирохман.

… Як би там не було, відповідний проект можна буде побачити вже найближчим часом. В будь-якому разі, можливість ознайомитись із проектною розробкою пообіцяв її автор Володимир Павлей – залишилось тільки дочекатись наступного тижня. Головний архітектор Ужгорода Олександр Шеба, своєю чергою, розповів про процедуру, за якою має визначитись подальша доля проекту благоустрою. «Готовий проект обговорюватиметься на засіданні містобудівельної міської ради, затим – на науково-художній раді обласній. Потім, у разі позитивного рішення, повинен отримати погодження обласного відділу збереження культурної спадщини», – розповів Олександр Шеба. При цьому пообіцяв, що з проектом і громадськість ознайомлять, і на сайті Ужгородської міської ради його буде розміщено.