Закарпатці спільно з поляками створюють проект з популяризації коней гуцульської породи (ФОТО)

Аби продемонструвати вміння своїх вихованців, на свято приїхали репродуктори та власники, які займаються розведенням коней гуцульської породи, із Закарпатської, Івано-Франківської та Львівської областей. Крім того, присутніми були на святі й науковці, які щорічно збираються напередодні конкурсу на спеціалізовану конференцію, аби підбити підсумки розвитку конярства в Україні та Європі.

Так, у складі комісії, яка оцінювала «гуцуликів» як за екстер’єрною оцінкою, так і під час проходження кіньми гуцульської стежки, були вчені Інституту тваринництва у Харкові, науковці з Київського університету сільського господарства, представники Інституту сільського господарства Карпатського регіону, що у Львові. Також були присутніми міжнародний експерт з Польщі та закарпатські представники науково-дослідної станції.

Відродженням популяції коней гуцульської породи на Закарпатті почали займатись на початку двотисячних років, — розповів голова науково-виробничої асоціації, старший науковий співробітник Закарпатської сільськогосподарської дослідної станції, голова НВА «Племконецентр» Мирослав Головач. І найбільшу допомогу закарпатцям в цьому надали поляки: «З польським дослідним господарством інституту зоотехнії ми співпрацюємо вже понад 10 років, саме польські колеги свого часу подарували «Племконецентру» кілька коней, що й дало можливість відродити цей вид на теренах Закарпаття та покласти початок Державній книзі коней гуцульської породи. І, якщо в 2002 році в області нараховувалось тільки 10 «гуцуликів», то на сьогодні для запису у Державну книгу племінних коней гуцульської породи у нас є коней у кількості 300 голів. У нашому господарстві нараховується близько 60 таких коників», – розповів Мирослав Головач.

Поляки, розповів пан Мирослав, щиро вболівають за справу збереження унікальної гуцульської породи коней і допомагають у цьому закарпатським репродукторам. Закарпатці, своєю чергою, багато чого від поляків вчаться: «У переддень конкурсу, під час наукової конференції, поляки мали доповідь, як зробити галузь конярства привабливою. Серед іншого, згадували кінний туризм, гіпотерапію. Можливості кінного туризму у нас сьогодні дійсно не дуже використовуються. Але от у справі гіпотерапії таки маємо вже певні успіхи», – розповів Мирослав Головач.

За його словами, «лікування кіньми» нині в Закарпатті застосовується тільки в санаторії «Квітка полонини», на базі якого і відбувався конкурс коней гуцульської породи. Й, аби відчути на собі користь гіпотерапії, до Закарпаття їдуть туристи не тільки з України, але й з Росії, Білорусі, Угорщини. «Особливістю «закарпатської» гіпотерапії є те, що проводити її можна на різних висотах, а це, спільно із вживанням мінеральної води, кліматотерапією, дає свій позитивний результат», – каже пан Мирослав.

Нині розведенням коней гуцульської породи в області займається 3 племінних центри. Слідом за Закарпаттям, відроджувати породу заходились і в інших областях України, каже Мирослав Головач: вже створені господарства на Івано-Франківщині, Львівщині, зараз створюється на Чернівеччині. 

Поява все нових господарств може бути чи не найкращим свідченням зацікавлення «гуцуликами» на всеукраїнському рівні. Як і те, що вже наступного року має запрацювати новий українсько-польський проект, спрямований на збереження і розвиток гуцульської породи коней. Як розповів Мирослав Головач, «вже наступного вересня має запрацювати спільний українсько-польський центр розведення і популяризації коней гуцульської породи. Це буде спільне інвестиційне підприємство: з нашого боку участь в ньому братимуть санаторій «Квітка полонини» і підприємство «Маргіт», з польської сторони – дослідне господарство інституту зоотехнії. У планах – спільна участь у змаганнях, спільні рейди через кордон, обмін племінною продукцією, організація спеціальних шкіл».

Створення такого центру ще більше сприятиме не тільки розвитку і популяризації «гуцуликів», але й має дати поштовх для впровадження гіпотерапії і в інших рекреаційно-лікувальних закладах області. Наразі, як уже згадувалось вище, такий «нетрадиційний» метод лікування використовується хіба що в одному санаторії, в першу чергу – через брак фахівців, розповіла спеціаліст з гіпотерапії Уляна Ковач. 

«Сертифікованих фахівців в області не вистачає – на все Закарпаття тільки двоє. Так, свого часу ми з Мирославою Головач відвідували спеціальні семінари, що їх проводили грузинські фахівці з медичної академії. Якщо у нас цей метод лікування поки вважається нетрадиційним, то, у Грузії, знову ж таки, функціонують окремі факультети при університетах, де навчають спеціалістів з гіпотерапії. Власне грузини і є «законодавцями» гіпотерапії – у Грузії цей метод лікування практикується вже близько 40 років. А з Грузії гіпотерапія почала розповсюджуватись Європою, з 90-х років практикуватись в Росії, а потім і у нас», – розповіла Уляна Ковач.

Теги:

6 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати