Закарпатці збирають по 100 кг слив з одного дерева

Частину слив селяни продають – по 4 гривні за кілограм. З інших роблять запаси на зиму, готують вітамінні компоти та джеми. А ще – чорнослив.

В угорськомовному селі Геча на кожній присадибній ділянці – десятки сливових дерев різних сортів. Продовгуваті сливи сорту Коршов – найкращі для компоту. З найменших, сорту Немтудом Сільво, варять міцну 86-градусну палінку-сливовицю.

Королем фруктових смакот є леквар. Так закарпатські угорці називають густе сливове повидло. Плоди миють, вибирають кісточки, а потім варять майже добу, постійно мішаючи, на відкритому вогні у 100-літровому казані. Найкраще – у мідному. Бо не пригорає. Зі 100 кілограмів слив наварюють 50 літрів густого леквару. Цукру не додають. У глиняних горщиках леквар може зберігатися й 10 років.

«Справжній сливовий леквар – темного, майже чорного кольору. Сливи довго виварюємо, тому він густий. Якщо не падає з перевернутої ложки – значить, уже готовий», - каже мешканка села Геча Габріела Товт.

Сливовий леквар – смачний і корисний. Ним годують навіть немовлят. З повидлом господині готують чимало страв – калачі, вареники, тістечка й пиріжки. Найсмачніші – сливові кнедлики.

«Це тістечко таке лагідне, смачне. І воно саме зі сливовим повидлом - прекрасне. А зверху посипаємо або горіхами молотими, або маком, або какао», - розповідає мешканка села Астей Єлизавета Пал.

У селі Геча навіть фестиваль леквару присвятили. У шести казанах переварили понад півтонни солодких слив. Таким чином селяни зберігають давні традиції приготування найсмачнішого місцевого десерту – сливового леквару.

Теги: сливи, леквар

4 Коментувати

Ділитись

На головну

Додати в закладки

Версія для друку

Переслати