Фестиваль леквару на Закарпатті відвідали близько тисячі туристів (ВІДЕО)

Ріта Нодь, учасниця фестивалю: 

- Компот варимо із такого, бачите, сорту. Раніше збираємо менші сливи. Ну, а ці вже тепер дозрівали. З них треба косточки вибирати, тому що котел вони царапають і тоді дирка робиться.

Щоб отримати кілограм готового продукту, треба 5 кілограмів слив і доба вільного часу. Цукру в Леквар не кладуть. Варять повидло тільки на відкритому вогні і потім вже не пастеризують.

Павло Тийзеш, учасник фестивалю:

- Варять леквар восени, коли слива вже достигла. Венгерка особенно. Тоді збирається 2-3 родини, збирають сливи, ввечері чистять і зранку починають варити, і до ранку наступного дня.

Віктор Іляшович, засновник фестивалю:

- Секрет очень простой. Повидло надо мешать на костре очень быстро и самое главное - любить это повидло, любить эти сливы и делать всё любя, чтоб это нравилось.

Це зараз, кажуть учасники фестивалю, сливу використовують в кулінарії мало. Раніше з неї варили повидло, робили соуси до м'яса, начинку у млинці, пончики чи сирні гамбовці. 

Сергій, турист із Києва:

- В центральній Україні в давні часи використовували  консервування за допомогою глиняних глечиків і зберігали у льохах. Тут завдяки температурному режиму і часу приготування, як нам розповіли хазяєва, цей леквар може зберігатись 3-4 роки. Мабуть, це не тільки кондитерська направленість, а в усі страви вони вживають леквар в тому чи іншому вигляді.

Слива вартує більшого, вважають місцеві жителі. Тож щороку до фестивалю долучаються нові учасники. Цього разу їх було вже з півсотні. І в кожного, крім варення, ще кілька страв. Організатори сподіваються - з часом їм вдасться повернути фрукт до щоденного раціону українців. А це і смачно, і корисно.