Серед предків гуцульського коня називають дикого коня тарпана, монгольських коней, а під час турецьких воєн до них влилася ще кров арабських скакунів.
Здається, немає такої справи, яка не під силу цим коням. Їх використовували під час Першої світової війни, досі впрягають під час польових робіт і навіть беруть на спортивні змагання. Останнім часом дедалі популярнішим стає кінний туризм.
Варіантів для цього безліч, однак найцікавіше буде в закарпатських Прелуках. Тут кінне господарство розташоване на висоті майже 1000 метрів над рівнем моря між двома полонинами.
Про норов коней можна не переживати. Гуцулики славляться хорошим характером. І найголовніше, що за сотню років у них сформувалася плавна манера ходи – вони не скачуть, як інші коні, а немов пливуть. Тому до таких прогулянок допускають навіть дітей від 10 років.