Вже майже півтори року в Україні діють прогресивні Закон «Про доступ до публічної інформації» та оновлений Закон «Про інформацію». І не зважаючи на це, владні мужі продовжують вигадувати різні приводи, аби позбавити нас нашого законного права в отриманні інформації.
Дійшло до маразму – журналісту «Українській Правди» Сергію Лєщенку сказали, що… присяга Януковича-старшого є службовим документом. А його підпис – конфіденційна інформація про особу.
Чим далі від Києва в глибинку, тим прихованішою стає публічна інформація.
Полянська сільська рада Свалявського району – типовий приклад, де сільський голова та секретар ради вважають, що інформацію про виділення землі взагалі нікому не слід знати, бо вона нібито конфіденційна.
Сільський голова Поляни Іван Дрогобецький взяв собі на озброєння Закон «Про захист персональних даних», очевидно, зовсім не розуміючи, що таке персональні дані, а що таке оприлюднення рішення сільської ради.
Стаття 2 Закону України «Про захист персональних даних» гласить – «персональні дані – відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована».
Давши запит до Полянської сільради про оприлюднення рішення сесії, ми жодним чином не просили дати нам прізвища осіб, їх ідентифікаційні коди, адреси проживання, номери телефонів тощо.
Ми лише просили дати копії цих рішень. Тому що, згідно із статтею 6 Закону «Про доступ до публічної інформації», «Не може бути обмежено доступ до інформації про розпорядження бюджетними коштами, володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, умови отримання цих коштів чи майна, прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. При дотриманні вимог, передбачених частиною другою цієї статті, зазначене положення не поширюється на випадки, коли оприлюднення або надання такої інформації може завдати шкоди інтересам національної безпеки, оборони, розслідуванню чи запобіганню злочину».
От що треба було почитати голові та секретарю Полянської сільради.
Будемо сподіватися, що з допомогою Закарпатської прокуратури у Полянській сільській раді будуть відповідальніше ставитися до свого обов’язку оприлюднювати інформацію. У тому числі і ту, яку місцеві ради завжди намагалися засекречувати – хто і скільки отримав "земельки". Чекаємо реакції прокуратури.
Рано чи пізно, але ми обов’язково дізнаємося, що приховує від людей сільський голова Поляни.