Нині вранці я встав, мабуть, із лівої ноги. Після вже звичного 15-хвилинного бігу підтюпцем (по-російському бег трусцой, правда, як буде по-русинському – не знаю, імовірно, біг у трусах) у парку "Підзамковий" помахав руками, покрутив головою, подивився на Уж і, як повів би Духнович, нассавшись воздуха, остаточно вирішив частково ревізувати свої пости в блозі. Просто з відстані часу окремі здалися слабкими, недотепними, відтак з’явився неприємний осадок у душі. Отже, три матеріали стираю, видаляю, зарубую. А ще в кількох зроблю косметичні правки. Правда, усі коменти залишаю. Про всякий випадок...
З повагою до себе, Михайло Мейсарош
.jpg)
Красна поезія в Усть-Чорній на полонині Красній. Коли мені вдається схопити мить, то горю бажанням стати й фотографом. Липень 2011-го.