А так виглядає перший і єдиний пам`ятник "Пластунам, що не зламали своїх присяг". Дуже приємно, що не тільки закарпатські пластуни, але й поодинокі закарпатці фінансово підтримали цей проект.
Пам`ятник відкрили та освятили у місті Івано-Франківську 12 квітня 2012 року о 13.00. Це пам`ятник кожному пластунові без огляду на місце чи час проживання. Такий собі еталон. Долати труднощі, "всі злидні й недолю" й "зрадливі яри", щоб "до щастя Вкраїну свою повести" (слова з "Пластового Обіту").
Ця амбітна ідея виникла у тамтешніх пластунів. Щоправда, відразу зустріла шквал критики. З часом, попри скептицизм багатьох, з`являлося все більше і більше переконаних у цій справі. Акція набувала розголосу. Кошти збиралися. Скульптор виготовив перший макет.
А коли пластуни власними силами зібрали близько 70 зі 120 тисяч грн. стало зрозуміло – суть не у відсутності коштів чи нав`язливих питаннях: "А навіщо?".
Сенс у тому, що є сила духу. І віра в те, що справді добре зроблене діло, як казав колись відомий закарпатський філософ та науковець Василь Довгович, – ЗАЛИШИТЬСЯ.
Найменші пластуни – новаки. Це і є надія для України.
А цей хлопець на ім`я Денис став прототипом для пам`ятника. І сокіл (один з символів Пласту) - справжній.
Під час акції відбулося і складання Пластової Присяги. Думаю цим хлопцям (хоча серед них є й пластовий сеніор – особа в Пласті, старша за 35 років), вона запам`ятається на все життя. І час. І місце.
Сьогодні все більше спостерігаємо в суспільстві, що принципи чи ідеї є, за великим рахунком, предметом бізнесу. Купив тут – продав там.
Протягом своєї історії Пласт переживав заборони, фізичне знищення, переслідування, арешти та висилки членів Орагнізації. Доля багатьох кидала від Сибіру до Аргентини (за їх життям можна знімати безліч цілком голівудських блокбастерів).
Але кожен з них – пластунів – завжди залишався вірним словам Присяги: "Бути вірним Богові та Україні".
Такі ось прості слова...
