Ганнусі Пономаренко
Сьогодні-завтра триматиму її в руках. Мою любу «Дримбу». Десяту за рахунком книжку, виношену турботливо в лоні, що побачить – нівроку – світ. Яка то радість, – ще пахне друкарською фарбою, а ти береш і цілуєш її корінець. А тут, до слова, «Дримба» вийшла не де інде, а власне в моєму рідному краї, що років тридцять одвертався від мене, виплюнув (ген ще коли) яко викидень у помийне відро. Та, дякуючи передусім Іванові Хланті й Олександрові Гаврошу, які таки розшукали мене (кожен окремо) в Кийові та внесли до реєстру закарпатських фатьовів.
Думав, приїду до Ужгорода на презентацію «Дримби» та, попри те, ще й висвячу в арійці там то, на презентації, одну шляхетну пані, яка виявила бажання здійснити такий чин. Але-але... Місяців зо два, через причини, що склалися, ніяк не зможу сього зробити. Та просив би, проте, когось з моїх однодумців і побратимів, аби презентацію «Дримби» таки організували й провели в прес-центрі «Закарпаття онлайн» 18 квітня.
Най би запросили на імпрезу – директора видавництва пані Олену Кухарську, художника «Дримби» пана (панича) Данила Ковача. До слова, п. Данило, чую, ще й добрий дримбар. І власне він й, розпочав би під акорди дримби презентацію, що, безумовно, вестиме автор передмови – Олександр Гаврош, який і підбив мене на вихід її у світ, і подякував би від мене добродію Іванові Магею за сприяння у її виданні.
А присутні Михайло Фединишинець та Олег Диба, вірші, що їм присвячені, най би продекламували.
Якщо се буде не важко, то зігрійте моє старече серце далеко від рідного краю.
Красно дякую!