Минув рік, як Закарпатська обласна рада з голосу, без усякого попереднього обговорення прийняла рішення про фінансування «Словаря русинського языка» Юрія Чорі, що виклало великий резонанс. Адже шеститомна аматорська праця, видання якої оцінили у сто тисяч гривень, не витримувала жодної фахової критики.
Комісія у складі провідних лінгвістів Ужгородського національного університету дійшла, зокрема, до наступних висновків: «Названа як «Словарь русинського языка» праця Ю.Чорі насправді являє собою словник української мови, виконаний із великою претензією на якусь оригінальність, що мало чим підкріплена… Створення цього словника не мало ніяких інших мотивів, окрім політичних, а саме довести окремішність «русинського язика», що неодноразово стверджується у коротеньких передмовах до кожного із томів. Проте незаперечна українська природа закарпатських говірок спричинилася до того, що, незважаючи на наміри автора, рецензований словник можна беззастережно кваліфікувати «Українсько-українським словником”… Вважаємо, що видання маловартісної і величезної за обсягом праці за бюджетні кошти є марнотратством…»
Тим не менше, наприкінці року голова Закарпатської обласної ради Іван Балога на сесії розкритикував начальника управління інформації та зв’язків зі громадськістю ОДА Віктора Дрогальчука за те, що рішення про словник досі не виконане.
Однак воно і не може бути виконане, бо суперечить законодавству України. Прийняте торік Верховною Радою доповнення до закону „Про видавничу справу” чітко визначає умови державного фінансування книжок. У статті 26 „Державне замовлення на випуск видавничої продукції” зазначено, що таке замовлення „складається на підставі експертних висновків”. А експертний висновок на словник Юрія Чорі негативний.
Якби закарпатські чиновники видали книжку з таким експертним висновком, їх би чекали не лаври першовидавців, а допити в прокуратурі.
Так що Віктор Дрогальчук усе робив правильно: відповідати за незаконні дії доведеться персонально йому, а не депутатам, яким байдуже за що вони голосують.
Тим часом на словник Юрія Чорі надійшов і другий експертний висновок. На цей раз із Інституту української мови Національної Академії наук. Підготував його провідний співробітник цієї поважної установи, доктор філологічних наук, закарпатець Василь Німчук, який чудово знає місцеві діалекти.
Великий, дев’ятисторінковий відгук відомого мовознавця, в якому він аналізує недоліки пропонованої праці, завершується категоричним висновком: „Інститут української мови НАН України не рекомендує передрук „Словаря русинського языка” Ю. Чорі”.
Таким чином, і вчені Ужгородського університету, і мовознавці з Академії наук однозначно висловилися про недоцільність друку скандальновідомого словника за державні кошти. Тож законних підстав для подальшого „пропихання” праці Юрія Чорі нема. Залишаються тільки незаконні методи. Але й такі дії обласної ради можуть бути опротестовані прокуратурою чи судом.
Зрештою, якщо депутатам обласної ради настільки милий згаданий словник, що вони готові заради нього порушувати закон, то чи не легше піти простішим шляхом: оплатити його видання з власної кишені? Чей, у сесійній залі на площі Народній сидять не бідні люди. Це значно гуманніше, ніж спустошувати мізерні гаманці платників податків на книжки, що не витримують фахової критики.