Ось, скажімо, недавно знявся такий рейвах на поганенький, скажемо так, вірш «Убий підараса» Юрка Винничука. Й саме слово «підарас» покраплено самим автором через, напевне, віковічну нашу вітчизняну скромність, зірочками. То й кинувся я з огляду на те, що дотепер не знав його означення, в пошуках по словниках...
А – катма! Дзуськи. Нема такого слова в жодному словнику. Хоч, надибав інше – педерастія, що з грецької перекладається – любов до хлопчиків, а попросту – мужолозтво. Тьху!..
Так се – хвороба, розбещеність. Але ж – ніякий не матюк.
І треба ж було здіймати стільки ґвалту нині!
Стривай-стривай... Отакої... Так: «...Я на сторожі біля них поставлю слово» – написав же сам Тарас Шевченко. Що цікаво – без жодного матюка. За що й відпік аж десять літ на засланні. Й не було кому заступитись за його.
Дожились! Тепер уже не садять за вірші... Нехай і з матюками...