Петро до мене посміхнувся

Молода й гонорова

Україно моя,

Якщо ти безголова, –

Безголовий і я.

Ти – моя Навсікая.

Я ж, либонь, – Златоуст...

Може, й добре, що мав я

Барельєф, а не бюст...