ТОП-11 найвагоміших глобалізаційних впливів на Закарпаття у 2011 році

ТОП-11 найвагоміших глобалізаційних впливів на Закарпаття у 2011 році:

по три найсильніші прояви (у рейтинговому порядку)

Визначені на основі річного моніторингу медійного простору Закарпаття та аналізу результатів експертами Міжнародного інституту людини і глобалістики «Ноосфера» (м.Ужгород) з виконанням підходів системної глобалістики. Головна ідея: глобальні зміни і трансформації внаслідок людської діяльності є сумарним результатом локальних змін у кожному з регіонів світу. Отже, всепланетне покращення локальної ситуації – єдиний шанс запобігти негативам і викликам нестримної глобалізації.

1. Прискорене глобальне просування людства до виснажливого і невідтворюваного споживання природних ресурсів:

• Хижацьке, непрозоре і невідновне вирубування лісів Закарпаття.
   
• Виснажливе і непрозоре промислове використання покладів мінеральної і питної води в регіоні.
   
• Нераціональне і непрозоре використання мінерально-сировинних ресурсів, здебільшого з вивозом, а не переробкою сировини (глини, піску, андезитів, цеолітів, дацитів, вапняків, перлітів, туфів, мармуру, золота і поліметалів та ін..).

2. Наростання техногенних екологічних проблем і катастроф на планеті:

• Визнання владами різних рівнів регіону тимчасової «перемоги» відходів і неспроможності відносно швидко вирішити проблему (з прийняттям Стратегії поводження з відходами в Закарпатській області на 15-річний період).
   
• Реальна і масштабна загроза техногенної катастрофи від багаторічної непродуманої діяльності солерудника у селищі Солотвино.
   
• Небезпечне забруднення природних і сільських житлових територій та поверхневих і підземних вод важкими металами і кислими стоками поблизу села Мужієво Берегівського району в результаті виробничої діяльності ТОВ «Закарпатполіметали».

3. Глобальні зміни клімату з почастішанням непередбачуваних та небезпечних природних явищ і катаклізмів:

• Досягнута більша ступінь готовності території Закарпаття до сильних повеней і паводків (за рахунок програми будівництва водозахисних споруд у басейні р.Тиса) – позитив.
   
• Неготовність багатьох об’єктів водопостачання населених пунктів області до сильного обміління річок впродовж 90-денного бездощового періоду восени 2011 року.
   
• Низька технічна спроможність структур гідрометеорологічних служб до оперативних прогнозів та передбачень несприятливих кліматичних явищ.

4. Необхідність обмеження глобального енергоспоживання (за рахунок енергоощадних технологій і альтернативної енергетики).

• Переломна реалізація у 2011р. в містах, селищах і селах області концепції переходу на автономні котельні замість мікрорайонного централізованого теплопостачання (вперше в Україні) – позитив.
   
• Збільшення обсягів проектних і будівельно-ремонтних робіт у регіоні з використанням теплоізоляційних технологій і матеріалів – позитив.
   
• Зростання масового використання енергоощадних приладів, у т.ч. ламп для освітлення приміщень і вулиць в містах, селищах і селах – позитив.

5. Глобальні тиски транснаціональних корпорацій (ТНК) і конкурентоспроможність регіональної економіки.

• Неконкурентний рівень інноваційної, технологічної та «енерговмісної» складових у вироблених продукції і товарах більшості підприємств Закарпаття.
   
• Відсутність у регіоні системи стратегічного управління регіональним розвитком на основі стратегічного планування, які мінімізують глобальні впливи ТНК.
   
• Повна відсутність на Закарпатті мережевих виробничих об’єднань (кластерів) та сучасних прогресивних інституційних форм економіки – технопарків, промислових та інноваційних парків (у т.ч. транскордонних), найбільш стійких до глобальних впливів ТНК.

6. Посилення загроз глобального виробництва «замінників» якісних продуктів харчування та ліків:

• Тотальна залежність від ТНК продовольчого і фармацевтичного ринків Закарпаття (і країни) із створенням ілюзії українського виробника та випуском неякісних і підробних продуктів харчування та ліків (світові продовольча і фармацевтична мафії).
   
• Спроби влади, відповідального бізнесу і прогресивної громадськості області врятувати традиційне регіональне виробництво продуктів харчування (виноробство, переробка фруктів і овочів, м’ясне і молочне виробництво та ін.).
   
• Довготривале невирішення клубка проблем у ланцюжку «земельна реформа – сільськогосподарське і аграрне та переробне виробництво-збут», що дало б можливості протистояти ТНК і світовій продовольчій мафії в регіоні.

7. Посилення впливу глобальних міграційних процесів:

• Постійна та сезонна трудова міграція близько 40-50% кращого працездатного населення області в європейські країни, Росію та південно-східні області України (інвестиційний позитив і соціальний негатив).
   
• Триваючий занепад розвитку сіл і селищ Закарпаття та запустіння (не обробіток) близько 60% сільськогосподарських земель внаслідок міграційних процесів та інших причин.
   
• Неготовність населення і влади області до реальних загроз, викликаних планами Уряду будівництва на Закарпатті центрів для нелегальних мігрантів та виконання державою зобов’язань  реадмісії.

8. Прискорення загроз глобальної урбанізації і втрати самобутніх історико-архітектурного та історико-культурного середовищ:

• Триваючі незворотні втрати значної частини історико-архітектурних ансамблів практично усіх міст Закарпаття.
   
• Триваючі незворотні втрати сакральної архітектури Закарпаття внаслідок радикальних методів реконструкції.
   
• Включення 2-х дерев’яних церков Закарпаття до польсько-української пропозиції віднесення до Списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – позитив.

9. Розширення і поглиблення глобальної взаємодії країн через механізми транскордонного співробітництва (ТКС) регіонів і муніципалітетів:

• Триваюче лідерство Закарпаття серед регіонів України у розробленні та реалізації проектів партнерського ТКС з багатьма регіонами і містами країн Європи в економічній, соціальній і екологічній сферах – позитив.
   
• Посилення бар’єрів і перешкод для рівноправного ТКС Закарпаття з партнерськими регіонами і муніципалітетами Європи і світу (візові бар’єри, обмеження на кордонні, недосконалості вітчизняного законодавства).
   
• Дальший прогрес у просуванні ідей розроблення і реалізації міжнародної програми «Сталий розвиток Карпат» - позитив.

10. Прискорення інформаційно-комунікаційної глобалізації та інформатизація суспільства.

• Накопичення критичних кількісних змін  користувачів мобільної телефонії, соціальних мереж, Інтернету та відкриття десятків нових медійних і корпоративних сайтів – позитив.
   
• Досягнення помітної присутності і активності закарпатських дописувачів Вікіпедії серед регіонів України – позитив.
   
• Поява амбіційних проектів ТКС у Карпатському регіоні, що базуються на системному використанні інформаційно-комунікаційних технологій (включаючи 3d планування міст) – позитив.

11. Прояви «недобросовісної» глобальної конкуренції держав: від інформаційних впливів до прихованих геополітичних та геоекономічних воєн:

Заключний коментар:

В підходах системної глобалістики, які розвиває Інститут «Ноосфера», загалом враховуються взаємовпливи і взаємозв’язки між різними напрямками глобалізації (звісно, враховані не всі напрямки і прояви) з визначенням синергії і важливих супутніх факторів. До таких факторів на Закарпатті, в першу чергу, віднесені: глобальні і перманентні національні кризові явища з акцентом на довготривалу і системну кризу державного управління в Україні. Саме це найбільше знижує спроможність України як держави та її регіонів протистояти глобальним викликам і загрозам. Як бачимо, із 33-х найсильніших проявів глобалізаційних впливів на Закарпатті всього 10 є позитивними. Поки-що за 2011 рік маємо те, що маємо на Закарпатті. А завтра? Отже, є над чим працювати – владі, чесному бізнесу, громадськості та інтелектуальній еліті краю у 2012 році.

• Регіональна реалізація (несвідомо і свідомо – через п’яту колону) зниження потенціалу людського розвитку нації (через сфери освіти, охорони здоров’я, культури, медійний простір).
   
• Продовження реалізації і на регіональному рівні багаторічного елітоциду в Україні (термін уведений нами – для означення явища блокування просування справжньої еліти до влади і бізнесу із заміною на псевдоеліту і контреліту), що супроводжується профанацією освіти і маргіналізацією молоді – майбутньої еліти.
   
• Регіональна реалізація «закріплення» важких суспільних хвороб – корупції, відсутності правосуддя, верховенства права і незалежних медіа, здійснення псевдореформ – з метою досягнення суспільної апатії, зневіри у демократії та європейському виборі, схилянні суспільства до автократії «сильної руки».
   

Теги: