Чи може основна маса українців уявити святкування Дня народження, Нового Року, Різдва, Великодня, професійних свят без вживання міцних і не дуже напоїв?
Навіть церква при здійсненні обряду святого причастя використовує вино, яке символізує кров Христову.
Тай у народі здавна побутує думка, що Бог береже закоханих та п’яних.
Ми із задоволенням переглядаємо фільм «Пропала грамота», де славні запорізькі козаки відрами вживають медовуху. Щиро сміємося над пригодами головного персонажу кінострічки «З легким паром». Вживання алкоголю героями і їхній захмелілий стан не викликає у глядачів негативу.
Очевидно, що це є не зовсім вірний стереотип сприйняття, але він формувався протягом віків під впливом різних чинників. Зламати його надзвичайно важко.
Зізнайтеся відверто, адже багато хто мав у своєму житті моменти, коли не розраховували свої власні сили і вживання веселячих напоїв закінчувалося нудотою та іншими неприємними наслідками.
Днями більшість закарпатських інтеpнет-сайтів заполонив відео-матеріал, на котрому всередині припаркованого автомобіля зафіксовано майора міліції у нетверезому вигляді. Якщо спочатку цей ролик здається кумедним і веселим, то згодом приходить розуміння того, що хтось безцеремонно заліз у приватне життя людини і без відома останньої вивернув її білизну на загальний огляд.
Скажіть, хіба міліціонер у п’яному виді розгулював вулицями, чіплявся до перехожих, вживав нецензурну лайку, зчинив бійку, чи, може, шалено «гасав» на авто у неадекватному вигляді – як синки-«мажори» сучасних викопосадовців?
Яке право має хтось лізти до людини, котра сидить у приватному автомобілі? Завтра цей хтось залізе у Ваш будинок чи квартиру і зніматиме відеофільм, як Ви святкуєте Новий рік, чи інтимні подробиці Вашого сімейного життя.
Хіба міліціонери – це бездушні «олов’яні солдатики»?
Вони такі ж люди, як і усі довкола, зі своїми радостями та проблемами, слабкостями та недоліками. Але на відміну від більшості із нас, працівники міліції нерідко ризикують своїм життям заради нашої з Вами безпеки і мають заслужене право розслабитися та відзначити своє професійне свято.
Поставте себе на його місце. Згадайте, як Ви відзначаєте знаменні дати у своєму житті. Хіба лікарі, артисти, журналісти, суді, адвокати, тощо по іншому святкують? Як приклад, один знайомий прокурор так зустрічав із київськими колегами на Драгобраті 2008 рік, що у сні справив велику потребу прямо в готельне ліжко, змусивши дружину та дитину рятуватись від нестерпного смороду у коридорі та чекати світанок, куняючи в кріслі.
Чи задумовувався автор ролика, що задля своєї та інших потіхи, калічить життя та кар’єру невідомої йому людини? Наносить травму її рідним та близьким? Це не той випадок, не ті обставини.
Навряд, чи вчинок оператора заслуговує називатись геройським та моральним.
Шановні журналісти, звертаюсь до Вас з проханням стати на захист ЛЮДИНИ!
Не дозволяймо собі піддаватись ефекту низькопробних емоцій стадного інстинкту.