Гомо советікус

Але реакція "Фронту Змін" на моє звернення була дещо дивною, особливо у світлі того, що Яценюк наполегливо позиціонує себе сучасним політиком європейського штибу. По-перше, моє прохання було розцінене ... як критика. Замість звіту я отримав ледь не звинувачення у тому, що я живу "безтурботним життям у високорозвиненій країні". Ось так: людина, яка мене в очі не бачила, переконана, що у мене безтурботне життя. Ну що ж, приємно, що моїм життям задоволений не лише я, але й незнайомці:) Та й тішусь, що обмежились лише тим – могли ж бо ще зрадником чи ворогом народу охрестити за зв'язок з капіталістами.

По-друге, фракція "ФЗ" обіцяла прозвітувати наприкінці року. Лідер місцевого списку послався на якесь аморфне "законодавство", хоча профільний закон передбачає звітування щопівроку (п.1 ст. 75). Та й гласність і підзвітність є (звісно, в теорії) одними з засад місцевого самоврядування в Україні (див. ст. 4). Ну що ж, почекаємо кінця року; мені не горить, ужгородцям, –  очевидно , тим більше. До того ж, щоб я не дуже нудився до грудня, "Фронт Змін" запропонував навідуватись на їхній веб-сайт. Я навідувався. Але так і не дізнався, чим займались депутати цієї політсили в Ужгородській міськраді чи Закарпатській облраді весь цей час. Які рішення вони пропонували, які підтримували, проти яких боролись? Це відомо лише втаємниченим. Єдине що вдалось розвідати про діяльність "ФЗ" у міськраді, було голосування на останьому засіданні Ужгородської ради. Тоді троє депутатів "Фронту Змін"  проголосували проти виселення людей з гуртожитку на вул. Богомольця й один – "за". Чи таке диференційоване голосування є проявом внутрішньопартійної демократії,  чи проявом українського феномену "тушок" на місцевому рівні – наразі невідомо. На партійному сайті це не коментується. Тож почекаємо до обіцяного звіту у грудні, який, сподіваюсь, розставить усі крапки над "і".

Виправдовуючи цю ауру втаємниченості, "Фронт Змін" повідомив, що про свої добрі справи вони не інформують, оскільки "ФЗ"... проти піару, яким займаються інші. Тепер я взагалі не второпаю,  чим тоді були всі ці намети та білборди за півроку до початку президентської кампанії 2009 року?..

Хотів би зауважити, що цей допис не є дискримінаційною критикою "Фронту Змін". На мій погляд, решта партій у міській (й обласній) раді – такі ж. Як на мене – вони не кращі і не гірші. І це непокоїть, оскільки ускладнює питання вибору на наступному святі волевиявлення.

До "Фронту Змін" я причепився з двох причин. По-перше, був привід (див. коментарі тут). По-друге, так сталось, що декілька моїх знайомих пройшли в місцеві ради за різними списками, у тому числі й  "Фронту Змін". Щиро співчуваю їм, бо через оце давнє знайомство я тероризую їх проханнями про відкритість більше, ніж інших депутатів.  Проте наразі вони міцно тримають оборону й "не даються узвідатись":)

Багатьом знайомим моє "діставання" влади видається дивацтвом. Його пояснюють тим, що на Заході мені "промили мізки". Тому у мене й такі завищені, як на пересічного українця, очікування від нашої влади: я не сприймаю безвідповідальності, зверхності, непрофесійності чиновників і політиків. Через це я регулярно "псую кров" різним можновладцям – й особисто, й через суд (той, що найсправедливіший у світі :). Я розумію, що я не зміню систему. Тим більше, що таких, як я, – одиниці, а більшість сприймає зверхність, корумпованість і неспроведливість державного апарату як норму. Сприймає й пристосовується. Сумно, але гомо советікус є титульною нацією в Україні, і я не вправі нав'язувати більшості свій альтернативний світогляд. 

І все ж наважусь – ні, не вимагати, не нав'язувати, а так – чемно попросити, невимушено заохотити.

Отож, волів би звернутись до депутатів міської і обласної рад – усіх політзабарвлень й усіх мотивів отримання депутатського мандату.

Шановні депутати, інформуйте, а хочете називати це піаром – піартесь, будь ласка. Справді цікаво знати, оперативно й регулярно, про ваші добрі й злі справи, а не довідуватись про це пост-фактум, як, наприклад, з дерибаном землі. Інформуйте нас – через партійні сайти, прес-релізи у ЗМІ. Якщо перед виборами у вас  були час, гроші й натхнення розносити по будинкам і розклеювати по місту передвиборні плакати й програми, певен, час від часу знайдеться і можливість поділитись з нами вашими здобутками й проблемами у депутатській роботі. При потребі, зверніться до адміна й відкрийте блоґ (окремі вже мають) для регулярного зв'язку з тими, яких ви де-юре представляєте. Так, з громадянами виявляється можна ще й радитись. Для початку, просив би політсили розмістити в Інтернеті свої передвиборні програми, які б допомагали і вам, і нам оцінювати вашу діяльність.

А тепер звернення до звичайних громадян.

Чомусь я постійно відчуваю себе білою вороною. Таке враження, що лише мене цікавить, чим займаються депутати, яких ми обрали. Іронія у тому, що ледь не кожний постійно невдоволений роботою депутатів – і це при тому, що про діяльність своїх депутатів громадяни по великому рахунку не знають. Не знають – але й не цікавляться.

Постійно переконуюсь у правдивості тези про те, що народ має владу, на яку заслуговує. Зневажає влада українців, не відповідає перед громадянами...  Чому? Чи не тому, що ми на кухнях й інтернет-форумах хаємо владу, обурюємось нею, але нічого від неї не вимагаємо. В соціології це явище відоме як "задоволений раб". Скільки читачів цього допису поцікавились у своїх депутатів різних рівнів про те, чим вони займались на своїх посадах останні шість місяців? Скільки, перед тим, як проголосувати у листопаді минулого року, поцікавились результатами роботи депутатів попереднього скликання – це при тому, що багато партій і депутатів переобрані? Тому прохання до громадян: звертайтесь, просіть, вимагайте. Робіть це зараз, а не чекайте 4 роки, щоб потім проголосувати за того, хто за день до виборів пофарбував лавку біля під'їзду, організував  екстренний суботник чи просто вдало вийшов на плакаті (а до того 4 роки тихо-мирно в раді дерибанив землю без зайвого "піару").

Якщо продовжувати цю бездіяльність, цю характерну українську пасивність і пристосування, фраза "чиновник – слуга народу" й далі викликатиме саркастичну посмішку, а не відображатиме дійсність.  А чиновник й надалі витиратиме ноги об "електорат".

Зображення з http://libertarium.pl